Гидке каченя – Ганс Крістіан Андерсен

Адаптована спеціально для дітей дошкільного і молодшого шкільного віку казка данського письменника Ганса Крістіана Андерсена. Вперше опублікована 11 листопада 1843 року в Копенгагені (Данія) разом з трьома іншими казками Андерсена.
Гидке Каченя не боялося бути самим собою. Навіть коли каченя визнавало, що «бридке», воно зберігало свою гідність і терпляче переносило всі випробування долі. Тільки завдяки цьому воно знайшло своє місце у світі. Адже той, хто не ризикує, не намагається справлятися з труднощами, ніколи не досягне того, чого бажає.

Читати казку "Гидке каченя" онлайн:

Сталася ця дивовижна історія неподалік маленького мальовничого селища влітку.

Захопившись у затінку від сонця, мама качка почала висиджувати яйця. І досить швидко вилупились чотири каченяти. Які ж вони усі були красиві!

Та залишилось ще одне яйце, яке було набагато крупніше за решту.

Нарешті, яйце тріснуло і розбилось. Оце так сюрприз для качиного сімейства!

Новонароджений виявився таким великим і гидким, що всі кинулися тікати. Мама качка з жахом прогнала гидке каченя далеко від гнізда.

Гидке каченя залишилося зовсім одне. Воно з сумом побрело світ заочі. Нарешті воно опинилось поряд з дикими гусьми.

— Залишайся з нами! — ввічливо запропонували вони.

Але за кущами заховалися мисливці. Вони постріляли тих гусей, а тут ще з'явився мисливський пес і накинувся на забитих гусей. Та побачив некрасиве гидке каченя. Він злякався і втік.

Каченя знову залишилось саме. Вона підійшла до ферми. Але діти почали насміхатися з нього і кидали каміння.

— Я таке некрасиве! Ніхто не хоче зі мною дружити. — Подумало воно і гірко заплакало.

Після багатьох тижнів холоду та самотності, подорослішавши, каченя вийшло зі своєї схованки, але як змінилося гидке каченя!

Воно перетворилося на прекрасного лебедя. І тепер усі милуються прекрасним лебедем, коли він величаво пливе посередині озера разом зі своїми друзями.

Стислий переказ казки "Гидке (Бридке) каченя":

Одного разу в гнізді у матері-качки виявилося дивне яйце. Стара качка постійно твердила, що це індича, проте незабаром вилупився каченя. Він був останнім, та й виглядав гірше за інших – негарний, непримітний, непоказний, хоча плавав краще за всіх. Бідна істота не подобалася нікому. Кожен мешканець двору вважав своїм обов’язком штовхнути, образити й напасти на нього. Незабаром бридке каченя втомився від такого жахливого ставлення, тому вирішив втекти до диких качок в ставок. У нього відразу зав’язалася дружба з двома гусаками, але через деякий час їх убили мисливці. Після цієї сумної події маленьке каченя вирішило дістатися до хатинки, в якій жили стара, кіт і курка коротконіжка. Жінка дала для нього притулок, проте інші мешканці житла були не раді новому «другові». Як і всі інші, вони знущалися і глумилися над бідним каченям. Тоді маленький герой вирішив піти жити до озера. Саме там він вперше побачив красивих, благородних білих лебедів, яких полюбив з першого погляду.

Настала зима, а з нею прийшов і холод. Гидке каченя тепер прихистила у себе сім’я мисливця, проте через дітей, які постійно лякали його, герой частенько засмучувався. Не захотівши більше залишатися з людьми, каченя знову відправилося до озера, де знову побачив прекрасних лебедів. Йому завжди хотілося бути схожим на них, і ось його мрія здійснилася! Поглянувши на своє зображення у воді, каченя не повірило своїм очам – на нього дивився лебідь. З гидкої істоти він перетворився в благородну птицю. Не гаючи ні хвилини, він поплив до інших лебедів, які відразу прийняли його й оточили любов’ю. Діти, побачивши нового мешканця озера, назвали його найкрасивішим з усіх. Це було справжнє щастя для гидкого каченяти!

Аналіз казки "Гидке каченя":

Твір Андерсена «Гидке каченя» воістину шедевр. Головною його темою є вічна боротьба добра зі злом. Перетворення страшненького каченяти на білосніжного красеня лебедя всього лише оболонка, не головний сенс твору. Основна ідея казки в прагненні маленького бридкого каченяти знайти істину і розуміння суспільства, бути відкритим до любові та добра, залишившись при цьому самим собою. Відкинутий і зневажений усіма, він не став злим на мешканців двору, які проганяли його через те, що він був не схожий на інших. Він не став звинувачувати їх, а шукав причину в собі, і вже було повірив у свою потворність і змирився з цим. Він не міг більше терпіти нескінченні напасті від мешканців пташника, і вирішив піти з життя, бо вважав, що таким гидким йому спокою в цьому світі не буде. З усіх претендентів, на його вбивство, він вибирає найпрекрасніших і благородних птахів – лебедів. І він побачив в них свою копію. Що може бути краще щасливого кінця казки, перемоги добра над злом. Але ж навіть якби «бридке каченя», не був би насправді чарівним створінням, він би точно був прекрасної качкою.
Адже головна думка казки: «добре щире серце не буває ніколи горде».

Головна думка казки:

Головна думка казки, яку хотів донести Андерсен до читачів, – не варто звертати уваги лише на зовнішній вигляд, адже під ним може ховатися цілий чарівний внутрішній світ. Також герой казки доводить нам, що всі труднощі переборні – потрібно лише час. Стійкість гидкого каченяти просто не може залишити читача байдужим! Саме цим і запам’ятовується дана казка.

Незвичайним в цьому творі — чарівне перетворення, яке принесло головному герою сьогодення і заслужене щастя.

Мабуть, моменти жорстокості змусили задуматися про поведінку в суспільстві. Люди стали все частіше звертати увагу лише на зовнішній вигляд. Вони перестали цінувати доброту, щирість і любов. Здається, автор вчить нас доброзичливості та розуміння, щоб ми змінили щось у своєму ставленні до тих, хто на нас не схожий.

Цю казку хочеться рекомендувати всім дітям, тому що через цей твір Ганс Християн Андерсен ділиться любов’ю і добротою, які завжди будуть головними цінностями людини!

Мораль казки "Гидке каченя":

Казка має явну і приховану мораль.
Варто пройти через багато випробувань, щоб перетворитися в прекрасного лебедя — мораль казки "Гидке каченя", яка явно просліджується у творі. В кожній людині (дитині) потрібно спробувати побачити «прекрасного лебедя», а не «гидке каченя». Такий підхід до дітей буде стимулом для розкриття їх здібностей і кращих якостей. Ця мораль захована глибше, але вона стане в пригоді люблячим батькам.

Прислів'я, приказки на тему казки:

— Не шукай красу, а шукай серце.
— Добре серце не знає гордості
— Поганий на вроду, та гарний на вдачу.
— Все добре, що добре кінчається.
— Доброму всюди добре. Добро пушить, а лихо сушить.
— Є люди, що й солов’я не люблять.

Ганс Крістіан Андерсен

(2 квітня 1805, Оденсе — 4 серпня 1875, Копенгаген) 

Данський письменник, казкар, автор відомих у всьому світі казок «Непохитний олов'яний солдатик», «Гидке каченя», «Снігова королева», «Дюймовочка» та інших. Казки Андерсена перекладені більш ніж 150 мовами світу, вони стали основою для численних екранізацій, мультфільмів, театральних постановок, балетів тощо.

Розквіт творчості Ганса Крістіана Андерсена припав на другу половину 1830-1840-х років; тоді було написано більшість казок, які пізніше принесли йому світову славу.

Казки Андерсена тісно пов'язані з фольклором, дуже динамічні, в них багато гумору, фантастика поєднана з реальним життям; багато казок є гострою соціальною сатирою («Нове вбрання короля», «Соловей», «Кожному — своє місце», «Свині», «Слимак і кущ троянди», «Дюймовочка»). Жорстоким грошолюбам у казках протистоять прості бідні люди, яких Андерсен наділяє найблагороднішими моральними рисами і якостями («Стійкий олов'яний солдатик», «Кресало», «Русалонька», «Дівчинка з сірниками», «Снігова королева»). Казки Андерсена пройняті соціальним оптимізмом і щирою вірою в краще майбутнє людства.

Читати казку "Гидке каченя" українською мовою у перекладі О.Іваненко (повна версія)