Назви місяців року українською та їх природні особливості можна з легкістю вивчити з дитиною в ігровій формі. На допомогу вивченню і сприйняттю інформації стане ця мультиплікаційна замальовка з закадровим голосом носія української мови зі звуковими та візуальними ефектами.

Текст вірша про місяці:

СІЧЕНЬ
На сріблястих саночках,
Із ялинкою в руках,
За вертепом й колядою,
Із Йорданською водою,
По Вкраїні Січень йде —
За собою рік веде.

ЛЮТИЙ
За ним слідом — сніговій.
На бурульці льодяній
Усміхнеться промінцем,
Хлопцем — Лютим молодцем,
Вітруганів поскликає,
Холодами нас лякає.

БЕРЕЗЕНЬ
Зупинився у струмку —
Березень біжить в ріку.
Гуркотить льодами,
Щебече пташками,
Від дерев відгонить сни —
Починає хід весни...

КВІТЕНЬ
По заквітчаних лісах,
На розораних полях
Висіває ярину
Квітень в землю запашну.
Полива її дощами,
Щоб родила врожаями.

ТРАВЕНЬ
Яблуневими садами,
Із зеленими листками,
Жасмином, бузочком,
Бджілкою з медочком,
Дивень-Травень юнаком
Заховався під вікном.

ЧЕРВЕНЬ
По духмяних стіжках,
Килимках-чебрецях,
В солов'їних піснях,
Запашних пшеницях
Червень мчить на вітрах
У блакитних дощах.

ЛИПЕНЬ
А за ним в тумані
Голосистий, ранній
У пшеничнім полі
Липень йде поволі
До малинових кущів
Та пахучих стільників.

СЕРПЕНЬ
Серпень мусить рано встати,
Щоб хліби з полів зібрати
І позвозити на тік —
Годуватиме весь рік
Щедрим короваєм,
Пиріжками з чаєм.

ВЕРЕСЕНЬ
Голосистим дзвоником,
Із веселим гомоном,
За жоржиновим розмаєм
З ранцем Вересень ступає:
Відкриває двері в клас,
На уроки кличе нас.

ЖОВТЕНЬ
В золотистому жупані
Заглядає Жовтень ранній.
Розмальовує в садочках
Позолоту на листочках,
Проведе птахів в дороги,
Переоре перелоги.

ЛИСТОПАД
Листопад іде з дощами,
Нас лякає холодами,
Він шурхоче під ногами
Листяними килимами.
Покладе на зиму спати
Їжачат у теплі хати.

ГРУДЕНЬ
Вітруганом-дідом
Грудень свище слідом,
Замітає вмить стежки,
Заморожує річки.
Заметіль в танку гуляє,
Зажурився рік. Втікає.
М. Гуменюк

Якщо у вас є відомості про автора вірша (біографія чи посилання на ресурс з інформацією) зв'яжіться з нами зручним для вас способом у вкладці КОНТАКТИ і ми з радістю доповнимо розділ на сайті.

Як вивчити з дитиною пори року?

Мама чи вихователь повинні пояснювати малюкові, яку назву має кожна пора року. Для цієї мети кращим варіантом стане віршована відеозамальовка, що зображає природні явища, властиві кожному місяцю. Поясніть дитині, що літо тепле, осінь урожайна, зима сніжна, весна квітуча — це періоди по три місяці, які по черзі приходять на зміну один одному. Кожен день повторюйте з малюком, яка зараз пора року. Запропонуйте дитині намалювати картинку, чим йому запам'яталося минуле літо. З’ясуйте у малюка, за якими ознаками на його малюнку можна зрозуміти, що це саме літо!

Знайомство з порами року:

Почати знайомство з порами року можна вже з 2 років, а в 3-4 роки просто необхідно!

Розповідайте на прогулянці про природу; про зміни в природі. Шукайте ознаки тої чи іншої пори року на прогулянці і в книжках. Це те, з чого варто почати.

Розповідати варто про кожну пори року тоді, коли вона вже настала і дитина сама буде помічати як змінюється природа, люди вибирають інший одяг.

Рекомендуємо також ознайомитися із Пори року – Ольга Золочевська, щоб поглиблено вивчити тему місяців і змін у природі із плином року.

Походження назв місяців

Місяць – визначений точний відрізок часу, що прирівнюється до часу обертання Місяця навколо Землі. Такий поділ, включаючи дні, тижні, місяці, роки, мав і має важливе значення для людства, а сам процес становлення календаря був неоднозначним та тривалим.

Відомо, що назви місяців створювалися, коли на слов’янських землях панувало язичництво. Проте в українську мову перейшли назви, які не основувались на язичницьких богах, як це відбувалось у римлян чи арабів.

У давні часи люди пов’язували періоди року з різними природними явищами чи господарською діяльністю. Спочатку в місяць не входила визначена кількість днів – це був період, в який відбувалось якесь природне або господарське явище.

Місяці, які наділені іменами природних сезонних явищ, зустрічаються у слов’янських народів.  Давньоруські назви місяців у своїй основі мають опис природних явищ. Відмінностей між назвами тих часів та сьогоденних майже немає в українській мові.

Звідки з’явилися українські назви місяців?

Зимні місяці. Перший зимовий місяць називався грудень (час не проїзних доріг,  «грудь» – земля перетворюється в замерзлі грудки, інша назва була студень (пов’язано з настанням холодів). Наступний місяць – січень, який мав назву просинець (просинь з’являлась на небі після суцільної осінньо-зимової хмарності),  тріскун (від морозів все тріщить) чи січень («сочень» вказував на перехідний період зими, що відбувається саме в січні, поділ зими на дві частини, одна з яких – настання лютих морозів) На Русі цей місяць був спочатку одинадцятим, а першим був березень. Лютий – сніжень чи лютий (період, коли панують люті морози).

Весняні місяці. Березень – березол, березозорь (в найсухішу пору березовий ліс підсихав, його спалювали для отримання золи, яку далі використовували як добриво). Квітень – цвітень (саме тоді починають цвісти перші дерева, розквітає весна), лукавець (через примхливу погоду) або снігогон (течуть струмки, забираючи з собою залишки снігу). Травень – травний, травень (час буйного цвітіння трав).

Літні місяці. Червень – найперша давньоукраїнська назва місяця була ізок (коник-цвіркун), оскільки їх багато в цей період; також цьому місяцю була притаманна звична для нас назва червень (червоний місяць, період достигання та червоніння ягід, плодів) чи «червець» (черви), оскільки в цей період в садках люди збирали шкідливих гусениць). Липень – липець (час цвітіння липи, з якої виготовляли ліки від хвороб) чи грозник (від сильних гроз). Серпень – серпень, жнивень (пора жнив серпами).

Осінні місяці. Вересень – хмурень (небо часто «хмуриться», ідуть дощі), вересень (на честь квітів вересу) або ревун (саме у вересні починались осінні холодні вітри). Жовтень – жовтень (місяць пожовклого листя) або паздерник (звичайно в цей період кострицею переробляли м’яту, льон). Також в народі його називали весільник (період святкування весілля після збору врожаю). Листопад – падолист, листопад (в цей період опадає листя з дерев).

Таким чином, назви місяців в українській мові можна легко трактувати і пов’язати з тими чи іншими природними чи господарськими явищами, завдяки яким вони виникли. Проте варіації назв деяких з них потребують пояснення та подальшого вивчення.

Джерело статті