Скільки місяців у році? Як запам'ятати назви місяців? Яка погода весною, влітку, восени та зимою? Про усе розповість розвивальний відео урок для дітей українською мовою. Також можна використати для інтерактивного навчання дидактичні картки за темою, запропоновані порталом АудіоМама у цьому розділі.

Текст вірші про пори року і місяці:

Я годинник – дядько Час
Радий бачити всіх вас.
Довгий-довгий в мене вік -
Не один відміряв рік.

Бачив зиму я з снігами,
Біг весняними струмками,
Літом в озері купався,
Восени – з дощем змагався.

А сьогодні вам малята
Дуже хочу розказати
Я про зиму та весну
Літо, осінь запашну.

Весна

Березень
Пахне березень весною,
Пахне талою водою,
Що берізка наша п’є
Й сік смачненький нам дає.

Квітень
Квітень землю цвітом вкрив,
Дідусь вулики відкрив.
Бджілки весело літають
І з квітом пилок збирають.

Травень
Трави-трави та покоси -
Розпустив наш травень коси,
І у килим з зелен-трав
Землю-матінку убрав.

Літо

Червень
Черешеньки червоніють,
Вишеньки в садочку спіють.
Червень грає промінцями
Понад луками й полями.

Липень
Пахне липень теплим літом
І старої липи цвітом,
Морем, горами і зіллям,
Добрим, радісним дозвіллям.

Серпень
Серп у полі задзвенів –
Це уже ячмінь доспів,
Люди час дарма не гають –
В полі урожай збирають.

Осінь
Вересень
Літо бабине літає,
Красний вересень шукає,
Що сховався у садку
Між грибами на пеньку.

Жовтень
Маляр-жовтень жовтим листом
І калиновим намистом
Сад і ліс розмалював,
В барви цілий світ убрав.

Листопад
Листям листопад кидає,
Хмара сонечко ховає
Ллє із неба дощ рясний
Та туман стоїть густий.

Зима

Грудень
Грудень кутає нам груди,
Сніг лежить уже усюди.
З подарунками й піснями
Миколай іде полями.

Січень
Січе січень дрібним снігом,
Пахне в селах свіжим хлібом
Димом, щастям, Колядою,
Святом радісним, зимою.

Лютий
Лютує лютий кожну днину,
Бо час зими летить без спину
І всі чекають на той час,
Коли прийде весна до нас.

Швидко-швидко рік минає
Зима весну зустрічає,
А весна шукає літо
Й осінь барвами зігріту.

Якщо у вас є відомості про автора вірша (біографія чи посилання на ресурс з інформацією) зв'яжіться з нами зручним для вас способом у вкладці КОНТАКТИ і ми з радістю доповнимо розділ на сайті.

Походження назв місяців

Місяць – визначений точний відрізок часу, що прирівнюється до часу обертання Місяця навколо Землі. Такий поділ, включаючи дні, тижні, місяці, роки, мав і має важливе значення для людства, а сам процес становлення календаря був неоднозначним та тривалим.

Відомо, що назви місяців створювалися, коли на слов’янських землях панувало язичництво. Проте в українську мову перейшли назви, які не основувались на язичницьких богах, як це відбувалось у римлян чи арабів.

У давні часи люди пов’язували періоди року з різними природними явищами чи господарською діяльністю. Спочатку в місяць не входила визначена кількість днів – це був період, в який відбувалось якесь природне або господарське явище.

Місяці, які наділені іменами природних сезонних явищ, зустрічаються у слов’янських народів.  Давньоруські назви місяців у своїй основі мають опис природних явищ. Відмінностей між назвами тих часів та сьогоденних майже немає в українській мові.

Звідки з’явилися українські назви місяців?

Зимні місяці. Перший зимовий місяць називався грудень (час не проїзних доріг,  «грудь» – земля перетворюється в замерзлі грудки, інша назва була студень (пов’язано з настанням холодів). Наступний місяць – січень, який мав назву просинець (просинь з’являлась на небі після суцільної осінньо-зимової хмарності),  тріскун (від морозів все тріщить) чи січень («сочень» вказував на перехідний період зими, що відбувається саме в січні, поділ зими на дві частини, одна з яких – настання лютих морозів) На Русі цей місяць був спочатку одинадцятим, а першим був березень. Лютий – сніжень чи лютий (період, коли панують люті морози).

Весняні місяці. Березень – березол, березозорь (в найсухішу пору березовий ліс підсихав, його спалювали для отримання золи, яку далі використовували як добриво). Квітень – цвітень (саме тоді починають цвісти перші дерева, розквітає весна), лукавець (через примхливу погоду) або снігогон (течуть струмки, забираючи з собою залишки снігу). Травень – травний, травень (час буйного цвітіння трав).

Літні місяці. Червень – найперша давньоукраїнська назва місяця була ізок (коник-цвіркун), оскільки їх багато в цей період; також цьому місяцю була притаманна звична для нас назва червень (червоний місяць, період достигання та червоніння ягід, плодів) чи «червець» (черви), оскільки в цей період в садках люди збирали шкідливих гусениць). Липень – липець (час цвітіння липи, з якої виготовляли ліки від хвороб) чи грозник (від сильних гроз). Серпень – серпень, жнивень (пора жнив серпами).

Осінні місяці. Вересень – хмурень (небо часто «хмуриться», ідуть дощі), вересень (на честь квітів вересу) або ревун (саме у вересні починались осінні холодні вітри). Жовтень – жовтень (місяць пожовклого листя) або паздерник (звичайно в цей період кострицею переробляли м’яту, льон). Також в народі його називали весільник (період святкування весілля після збору врожаю). Листопад – падолист, листопад (в цей період опадає листя з дерев).

Таким чином, назви місяців в українській мові можна легко трактувати і пов’язати з тими чи іншими природними чи господарськими явищами, завдяки яким вони виникли. Проте варіації назв деяких з них потребують пояснення та подальшого вивчення.

Джерело статті