Рукавичка — українська народна казка про загублену рукавичку, яку знайшли звірі та вирішили в ній жити. Казка показує привітність між персонажами та вчить ділитись з іншими, та лагодити між собою. Казка цікава тим, що тут багато звірят, яких маленька дитина зможе вивчити, і зрозуміє, що дуже важливо бути добрим та привітним до інших.

Читати казку РУКАВИЧКА онлайн:

Ішов дід лісом та й загубив рукавичку, а за ним бігла собачка Жучка.

Лежить на дорозі рукавичка. Аж ось біжить мишка-норушка та й заховалася в рукавичку.

— Тут я буду жити!

Коли це плигає жабка та й питає:

— А хто-хто в цій рукавичці живе?

— Мишка-норушка. А ти хто?

— Жабка-скрекотушка. Пусти й мене.

— Заходь.

От їх уже двоє. Коли біжить зайчик. Прибіг до рукавички та й питає:

— А хто-хто в цій рукавичці живе?

— Мишка-норушка, жабка-скрекотушка. А ти хто?

— Зайчик-побігайчик. Пустіть і мене.

— Заходь.

Ось їх уже троє. Коли біжить лисичка та й питає:

— А хто-хто в цій рукавичці живе?

— Мишка-норушка, жабка-скрекотушка, зайчик-побігайчик. А ти хто?

— Лисичка-сестричка. Пустіть і мене.

— Заходь.

Вже їх четверо стало. Ось суне до рукавички і вовчисько та й питає:

— А хто-хто в цій рукавичці живе?

— Мишка-норушка, жабка-скрекотушка, зайчик-побігайчик та лисичка-сестричка. А ти хто?

— А я вовчик-братик. Пустіть і мене.

— Заходь.

Ось їх уже стало п’ятеро. Та ось де не візьмись біжить кабан-іклан.

— А хто-хто в цій рукавичці живе? — питає.

— Мишка-норушка, жабка-скрекотушка, зайчик-побігайчик, лисичка-сестричка і вовчик-братик. А ти хто?

—Хрю-хрю-хрю! А я кабан-іклан. Пустіть і мене.

— Та нас і так багато. Ти сюди не влізеш.

— Та вже якось залізу, тільки пустіть.

— Та вже залазь.

Уліз і той, стало їх шестеро. Аж тріщить рукавичка. Коли це суне до рукавички ведмідь. Реве та й питається:

— А хто-хто в цій рукавичці живе?

— Мишка-норушка, жабка-скрекотушка, зайчик-побігайчик, лисичка-сестричка, вовчик-братик та кабан-іклан. А ти хто?

—А я ведмідь-набрід. Пустіть і мене.

— Та нас так багато. Ти сюди вже не влізеш.

— Та я скраєчку.

— Та вже залазь.

Семеро їх вже стало в рукавичці. Ось-ось трісне рукавичка.

А дід тим часом оглянувся і помітив, що загубив рукавичку. Вернувся назад і почав шукати. Собачка бігла попереду, побачила рукавичку і почала гавкати. Звірі злякалися, вискочили і порозбігалися. А дід забрав рукавицю і пішов додому.

Аналіз казки та її мораль:

Казкові герої символізують певну рису поведінки чи діяльності. Так, наприклад, лисиця стала символом хитрості, підступності, вовк — жорстокості, заєць — полохливості, кінь — працьовитості, собака — вірності.

Казка «Рукавичка» відноситься до народних. Її інтерпретації передаються з покоління в покоління українською, російською, білоруською, латинською мовами. Існують різновиди казки з різними героями і місцем їх проживання. (на кшталт каки "Теремок" російською мовою) Але мораль скрізь схожа - внутрішній простір Рукавички наділений гостинністю і гнучкістю, персонажі з'являються в творі від найменшого до найбільшого.

Жанрова спрямованість твору являє собою українську народну казку, що оповідає про тварин.

Сюжетна лінія казки є нехитрою, а також поширеною, і полягає в пошуку звірами будинку, де вони можуть зігрітися і жити в дружбі з сусідами.

Головними героями казки представлені дикі тварини в кількості семи персонажів в особі мишки, жаби, зайця, лисиці, вовка, кабана та ведмедя. Крім того, в якості другорядних персонажів в казці зображуються дід, який загубив в лісі рукавичку, а також його вірна собака по кличці Жучка.

Прізвиська головних героїв казки мають подвійну структуру, оскільки складаються з назви звіра, а також його зовнішніх ознак, рис характеру, місць проживання. Наприклад, мишка зветься Норушка, а кабан іменується Іклан.

Герої в казці відрізняються доброзичливістю і поступливістю, погоджуючись дати притулок в рукавичці кожному наступному гостю, попри тісноту.

Відмінною особливістю твору є авторське ставлення до героїв казки, що полягає в ласці і пильності до деталей, які виражаються шляхом використання в прізвиськах звірів зменшувально-пестливих слів і фраз.

Події твору розгортаються на території лісу в зимовий період часу, при цьому назва казки зображує її місце розвитку подій.

Фінал казки відрізняється сумом, оскільки тварини змушені покинути новознайдений будинок через виявлення зниклої рукавички собакою діда.

Сенс казки полягає в прояві приязності і гостинності, шляхом піклування про ближніх, при цьому долаючи труднощі і випробування спільними зусиллями.