З багатьох казок Братів Грімм, “Пані Метелиця” отримує все нових і нових шанувальників серед самої різноманітної публіки. Всі чесні трудівники світу мріють про те, щоб їх працьовитість справедливо винагороджувалася.

У казці “Пані Метелиця” вдова пестить і балує рідну дочку і в суворості виховує пасербицю, навантажуючи її важкою роботою. Стрибок Падчерки в чарівний колодязь, призводить дівчину до чарівниці Пані Метелиці. Чесно виконуючи в будинку чарівниці всю доручену їй роботу, Пасербиця отримує нагороду у вигляді золотого дощу. Чарівниця Пані Метелиця в цій казці виступає в якості Долі. А Доля завжди благоволить наполегливим  і працьовитим людям, вона завжди приберігає для них свій “золотий дощ”.

Читати казку "Пані Метелиця" онлайн:

Жила колись удова, і була в неї дочка, а ще й падчерка. Пасербиця старанна, вродлива, а дочка і на обличчя негарна, і страх яка ледаща. Дочку свою вдова дуже любила і все їй пробачала, а пасербицю змушувала багато працювати і годувала дуже погано.
Щоранку мала падчерка сідати біля колодязя і прясти пряжу. І стільки їй треба було напрясти, що часто навіть кров виступала у неї на пальцях.
Якось вона сиділа так, пряла і забруднила кров'ю веретено. Дівчина нахилилася до колодязя, щоб обмити веретено, а воно раптом вислизнуло у неї з рук і впало у колодязь.

Заплакала падчерка і побігла додому до мачухи розказати про свою біду.
- Ти його впустила, ти його і діставай, - сказала мачуха сердито. - Та дивись, без веретена не повертайся.

Пішла дівчина до колодязя та з горя взяла і кинулася у воду. Кинулася у воду і відразу знепритомніла.
А коли отямилася, побачила вона, що лежить на зеленій галявині, з неба сонце світить, а на галявині квіти ростуть.
Пішла дівчина по галявині, дивиться: стоїть піч, а в печі хліби печуться. Хліби крикнули їй:
- Ах, виймай нас, дівчино, з печі скоріше! Ах, виймай скоріше! Ми вже спеклися! А не то ми скоро зовсім згоримо!

Взяла дівчина лопату і вийняла хліби з печі. Потім вона пішла далі та прийшла до яблуні. А на яблуні було багато стиглих яблук. Яблуня крикнула їй:
- Ах, потруси мене, дівчино, потруси! Яблука давно вже достигли!
Стала дівчина трусити дерево. Яблука дощем на землю посипалися. І аж доти трусила вона яблуню, поки не залишилося на ній жодного яблука.

Склала дівчина яблука у купу і пішла далі. І от нарешті прийшла вона до хатинки. З вікна хати визирнула старенька пані. З рота у неї стирчали величезні білі зуби. Побачила дівчина стареньку, злякалася і хотіла втекти, але та гукнула їй:
- Чого ти злякалася, любо? Залишайся-но краще в мене. Будеш добре працювати, добре й тобі буде. Ти мені тільки ліжко застілай гарненько та перину і подушки збивай посильніше, щоб пір'я на всі боки летіло. Коли з моєї перини пір'я летить, на землі сніг іде. Знаєш, хто я? Я - сама пані Метелиця.
- Що ж, - сказала дівчина, - я згодна піти до вас на службу.

От і стала вона працювати у старої пані. Дівчина вона була лагідна, працьовита і робила все, що їй наказувала стара.
Перину і подушки вона так сильно збивала, що пір'я, наче пластівці снігу, летіло на всі боки.

Добре жилося дівчині у пані Метелиці. Ніколи та її не сварила, а годувала завжди ситно і смачно.
І все ж таки скоро дівчина засумувала. Спочатку вона й сама зрозуміти не могла, чому сумує, - адже їй тут у тисячу разів краще ніж удома живеться, а потім зрозуміла, що сумує вона саме за рідною домівкою. І хоч як там було погано, а все ж таки вона дуже до неї звикла.
От раз і каже дівчина Пані Метелиці:
- Я дуже сумую за домівкою. Хоч мені у вас добре, а все-таки не можу я тут більше залишатися. Мені дуже хочеться побачити рідних.
Вислухала її Метелиця і каже:
- Мені подобається, що ти своїх рідних не забуваєш. Ти добре у мене попрацювала. За це я тобі сама покажу дорогу додому.
Взяла вона дівчину за руку і привела до великих воріт. Ворота відчинилися, і коли дівчина проходила під ними, посипалося на неї зверху золото. Так і вийшла вона з воріт, уся золотом обсипана.

- Це тобі у нагороду за твоє старання, - сказала Метелиця і дала їй веретено, те саме, яке в колодязь впало.

Потім ворота закрилися, і дівчина знову опинилася вгорі, на землі. Незабаром прийшла вона до мачухиного будинку. Увійшла вона до хати, а півник, що сидів на криниці, у цей час заспівав:
- Ку-ку-рі-ку, дівчина йде!
Багато золота в хату несе!
Побачили мачуха із донькою, що принесла падчерка з собою багато золота, і зустріли її лагідно. Навіть лаяти не стали за довгу відсутність.

Розповіла їм дівчина про все, що з нею сталося, і захотілося мачусі, щоб її дочка теж стала багатою, щоб вона теж багато золота до хати принесла.

Посадила вона свою дочку прясти біля колодязя. Сіла лінива дочка біля колодязя, але прясти не стала. Тільки роздряпала собі палець терням до крові, вимазала веретено кров'ю, кинула його в колодязь та сама за ним у воду стрибнула.
І от вона опинилася на тій самій зеленій галявині, де росли гарні квіти. Пішла вона по стежці і скоро прийшла до печі, де пеклися хліби.
- Ах, - крикнули їй хліби, - витягай нас із печі! Виймай скоріше! Ми спеклися вже! Ми скоро згоримо!
- Ще чого! - відповіла ледарка. - Стану я через вас бруднитися, - і пішла далі.

Потім прийшла вона до яблуні, яблуня крикнула їй:
- Ах, потруси мене, дівчино, потруси мене! Яблука вже давно достигли!
- Ще чого! - відповідала вона, - Ще як почну тебе трусити, а мені якесь яблуко на голову впаде та гулю наб'є!

Нарешті підійшла ледарка до будинку пані Метелиці. Вона зовсім не злякалася Метелиці. Адже сестра розповіла їй про великі зуби старої і про те, що вона зовсім не страшна.
Найнялася ледарка до Метелиці працювати.
Перший день вона ще якось намагалася побороти свою лінь, слухалася стареньку, збивала їй перину і подушки так, що аж пір'я летіло на всі боки.
А на другий і на третій день почала долати її лінь. Вранці знехотя вона піднімалася з ліжка, постіль своєї господині стелила погано, а перину і подушки зовсім перестала збивати.
Набридло Метелиці тримати таку служницю, от вона і каже їй:
- Вертайся-но ти до себе додому!
Тут ледарка зраділа.
"Ну, - думає, - зараз на мене золото посиплеться".
Підвела її пані Метелиця до великих воріт. Відчинилися ворота. Але коли виходила з них ледарка, не золото на неї посипалося, а перекинувся казан зі смолою.

- Ось тобі нагорода за твою роботу, - сказала пані Метелиця і зачинила ворота.

Прийшла ледарка додому, а півник, що сидів на криниці, побачив її і закричав:
- Сміятимуться люди на селі:
Прийшла додому дівчина в смолі!

І так ця смола до неї міцно пристала, що залишилася у неї на шкірі на все життя.

(Переклад українською – Валерія Воробйова)

Короткий зміст казки:

Свою дочку вдова плекала і пестила, а над пасербицею знущалася і важкою роботою навантажувала.Тільки мачусі догодити сирітка ніяк не могла. Одного разу біля колодязя пряла дівчинка пряжу і веретено впустила в колодязь. Хотіла дістати, нахилилася і впала в колодязь. Опинилася вона на лузі з красивими квітами. Прийшла до будиночка пані Метелиці. Бабуся дівчину найняла по господарству їй допомагати. Пасербиці до роботи не звикати. Ретельністю і привітністю сподобалася дівчина Метелиці. Обсипала бабуся добру дівчину золотом і шлях додому показала. Баба своїй доньці веліла в колодязь стрибнути, щоб і та збагатилася. Прийшла білоручка до Метелиці. Та не робота їй на думці, а золото. Подивилася на робітницю пані Метелиця і ворота перед нею відкрила, щоб забиралася геть з очей. А на голову їй смола полилася. Додому дівчина повернулася вся в смолі.

Аналіз казки Пані Метелиця:

Казка написана на основі відомого сюжету німецького фольклору. Основний конфлікт казки - боротьба добра зі злом. Головна героїня - пасербиця, якій нелегко доводиться в будинку мачухи. Дівчина - втілення добра. Вона працьовита, доброзичлива, терпляча. Протиставляється їй зведена сестра, лінива і непривітна. Пані Метелиця показана суворою, але справедливою, вона нагороджує першу і карає другу.

Питання, які можна поставити дітлахам після прослуховування казки:

1.Чим дівчина поранила пальця?
2.Що зробила дівчина, коли впустила шпулю у криницю?
3.Як падчерка потрапила до Пані Метелиці?
4.Як пані Метелиця винагородила падчерку за те, що та їй вірно служила?
5.Що найбільше сподобалося пані Метелиці у пасербиці?
6. Що робили дівчата у пані Метелиці?
7.Яке дерево просило дівчат про допомогу?
8.Чим була нагороджена лінивиця?

"Пані Метелиця" - казка, яка навчає хлопчиків та дівчаток, пам'ятати, що людину визначають її вчинки, ставлення до оточення і здатність бути корисним суспільству. І, як бачимо, кожна героїня казки отримала за свої вчинки відповідну винагороду.

Так, добро завжди перемагає зло. Добро там, де працьовитість і людяність.
Добро і працьовитість завжди будуть нагороджені, а лінощі не доводять до добра. Потрібно завжди захищати слабких від несправедливості. Цьому і навчає казка.

Брати Грімм

Якоб і Вільгельм Грімм вважаються великими казкарями. Насправді вони великі
фольклористи, першими в країні зібрали старовинні чарівні казки.
Перша збірка історій, зібраних і оброблених братами Грімм, вийшла в 1812 році (86 казок). Друга, 1814 року, додано до колекції ще 70. Протягом життя братів Грімм, казки перевидавалися шість разів, в останньому випуску їх 200 штук.
Крім казок брати Грімм створили знаменитий словник німецької мови: 33 томи загальною вагою 84 кг, найповажніше джерело німецької етимології. У Німеччині існує науково-дослідний інститут Гриммів, який продовжує вести роботу над словником.