Вовк та ягня - Іван Крилов

Іван Крилов у своїй байці "Вовк та Ягня" яскраво ілюструє, наскільки несправедливий світ, де правлять сильні, а слабкі, які б аргументи не приводили, завжди будуть винні та завжди будуть жертвою.

В байці «Вовк та ягня», вовк - це образ людини, який користується своїм становищем і впевнений у своїй безкарності, він нахабний і безсоромний. Ягня ж - образ слабкого простого народу, який безсилий проти влади.

Читати байку Крилова про Вовка та Ягня:

У сильного безсилий винен завсігди:
Багато прикладів з історії ми знаєм.
Та ми історій не складаєм,
А в Байці можем це розповісти.

У спеку до струмка зайшло ягня напитись;
І треба ж тут біді лучитись,
Що поблизу тих місць голодний Вовк бродив.
Ягнятко бачить він і хоче поживитись,
Та він цьому надать законних прав хотів
І каже: «Як, нахабо, смієш ти мутити
Потік цей прохолодний мій,
Напій
Піском бруднити? За це-бо, далебі,
Зірву я голову тобі!» —
«Якщо пресвітлий Вовк дозволить,
Насмілюся сказать, що воду в ручаю
На кроків сто я нижче Вовка п'ю;
І гніватися він даремно зволить,
Бо каламутити пиття ніяк не можу я».—
«Так це брехня моя?
Негіднику! Звідкіль таке нахабство в світі?
Пригадую, як ти в позаторішнім літі
Зі мною надто грубий був:
Цього я, друже мій, ще не забув!» —
«Та згляньсь, і року ще нема мені від роду»,
Промовило Ягня. «То, певно, був твій брат».—
«Не маю я братів». — «То, може, кум чи сват,
Чи інший хто-небудь із вашого ж бо роду.
Самі ви, ваші пси і ваші пастухи
Мене б воліли збути,
І шкодите мені ви всі по змозі всюди:
Та розквитаюсь я за ваші всі гріхи!» —
«Ах, чим же винен я?»
— «Мовчи, гоноровисте!
Чи час тут розбирать провини всі, щеня?
Ти винен тим уже, що захотів я їсти».
Сказав — і в темний ліс Вовк поволік Ягня.

(Переклад Миколи Терещенка)

Зміст байки "Вовк та Ягня":

Одного разу ягняті захотілося попити води і воно прийшло до струмка, ось тільки біда, в цей час поблизу бігав вовк. Він був дуже голодним, тому для нього ягня стало чудовою наживою, але, не просто так захотілося вовку з'їсти ягня. Вирішив він «справі надать законних прав».

Підійшовши до ягняти, вовк став звинувачувати його в тому, що воно баламутить воду, за що доведеться йому поплатитися власним життям. Але, ягня стало пояснювати, що не може віно баламутити воду, адже воно знаходиться нижче за течією. Тоді вовк став говорити, що він повинен відповісти за те, що образив його минулого року, хоча, як виявилося, ягняти і року ще не було. Але, вовк не розгубився і став говорити про те, що відповісти доведеться ягняті за своїх братів, яких, до речі, не було у нього. Словом, вовк став придумувати різні приводи, але на все у ягняти були аргументи не на користь вовка, після чого вовк звинувачує ягня в тому, що голодний вовк і хоче їсти. А далі вовк тягне ягнятко в ліс.

Головні герої байки "Вовк та Ягня":

Образ Вовка характеризує тип людини, що володіє великою силою, який завжди користується своїм становищем і розуміє свою безкарність. До того ж він дуже грубий. Це підтверджують слова Вовка про те, що Ягня - нахаба з нечистим рилом. Загалом, всю свою безсоромну і нахабну сутність хижак розкриває в словах: «Ти винен тим уже, що захотів я їсти».

Образ Ягня є уособленням простої беззахисної людини або безправного народу. Воно хоче добром і ласкою пом'якшити озлоблений настрій Вовка і, розуміючи своє безсилля, все ж таки зберігає шанобливий тон у своїх словах.

Мораль байки "Вовк та Ягня" Івана Крилова:

Неймовірно багато повчального можна взяти на озброєння з даної байки, написаної Іваном Криловим. Автор вкрай яскраво зображує нам, що таке лицемірство, зловживання своєю силою, а ще дозволяє побачити нашу поведінку при деяких обставинах. Адже зізнайтеся, іноді буває - коли ми сваримося або конфліктуємо з ким-небудь, ми кричимо «сам винен!», Намагаючись знайти виправдання поведінки перед собою, і створити для свого опонента враження, що в ситуації праві ми, і наші дії правильні. Однак, на прикладі героя байки Вовка, який не тільки захотів з'їсти ягня, але і надати такій поведінці "законний вигляд", очевидно, яким негарним і підлим є бажання прикрити слушним приводом поганий вчинок, і наскільки наші справжні наміри ясні оточуючим. А особливо низько і жалюгідно, коли сильніша людина поводиться подібним чином з слабкішою, яка не спроможна дати реальну відсіч і захистити саму себе.

Характеристика творчості автора байки:

Творчість Івана Крилова зіграла важливу роль в історії літератури. Традиції великого байкаря цілком відчутні у творчості багатьох наступних поетів і прозаїків; досить згадати хоча б сатиричні казки Щедріна. Криловські байки зіграли чималу роль і в розвитку літератур народів. З особливим інтересом було сприйнято баєчне новаторство російського поета в українській літературі. Тарас Григорович Шевченко добре знав і високо цінував байки Крилова. Його традиції сприяли розвитку й зміцненню байки як одного із провідних жанрів української поезії XIX сторіччя. У першу чергу тут варто назвати Євгена Гребінку і, особливо, - Леоніда Глібова, з іменами яких пов’язане остаточне утвердження реалістичної байки в українській літературі.