Муха на іменини запросила дорогих гостей, які їли-пили, розважалися, господиню за гостинність хвалили і собою були задоволені.  Коли з'явився лиходій-павук, гості сховалися, залишивши господиню в біді.  Ніхто на її крики про допомогу не поспішив рятувати іменинницю з біди.  На щастя, з'явився хоробрий-молодець.  Комарик кинувся на викрадача і визволив з його лап Муху.  Всі стали хвалити героя, веселощі розгорілися з новою силою, гості веселилися до ранку.

Чому вчить вірш Муха-Цокотуха?  Вона засуджує черствість, фальш, байдужість.  Справжні друзі так не вчиняють.  В образі Комарика автор вихваляє чуйність, сміливість, рішучість, готовність прийти на допомогу другові.

Потрібно завжди поводитися гідно, щоб не було соромно за боягузтво та підлість.

Читати віршовану казку "Муха-Цокотуха" українською мовою:

Муха, Муха-Цокотуха,
Золотава чепуруха!

Муха стежкою пішла,
Муха грошики знайшла.

Пішла Муха на базар
I купила самовар:
— Гей, тарганчики, приходьте,
Я вас чаєм пригощу!

Таргани поприбігали,
Всі склянки повипивали,
А комашки —
По три чашки
З молоком
I пиріжком:
Нині Муха-Цокотуха
Іменинниця!

Прибігали і блощички,
Дарували черевички,
Не звичайні — з передками
З золотими підківками.

Прилетіла з поля
Тітонька бджола,
Мусі-Цокотусі
Меду принесла...

— Чом ви, бабки гарні,
Не їсте малини?
Може, незугарні
В мене іменини?

Раптом тут якийсь дідок
Павучок
Тягне Муху у куток
На гачок, —
Бідолашну хоче вбить,
Цокотуху погубить!

— Ой, кохані гості, визволяйте!
Павука лихого зарубайте!
Частувала я вас,
Напувала я вас,
Тож не киньте мене
В мій останній час!

Та жуки-хробаки
Налякалися,
По шпарках, по кутках
Поховалися:
Тарганці —
Під стільці,
Жовте сонечко —
Під віконечко,
А мурашки — з хати геть,
Не схотіли йти на смерть!

I ніхто на злодюгу
Не кинеться:
Помирай-пропадай,
Імениннице!
Ну, а коник-стрибунець,
Наче справжній молодець,
Скік, скік, скік, скік!
I утік
Аж на тік —
Нічичирк!

А павук підступає,
Гострі зуби у зв'язану Муху встромляє,
Крутить їй павутиною немічні крила,
I висмоктує кров із тіла.
Муха криком кричить,
Надривається,
А злодюга мовчить,
Посміхається.

Раптом лине ізгори
Крихітний Комарик,
I в руці його горить
Крихітний ліхтарик.
— Де катюга? Де павук?
Не боюсь павучих рук!
Шаблю вихопив легку,
Швидко підлітає
I злодюзі-павуку
Голову стинає!

Потім Муху обійняв,
Край віконця з нею став:
— Я злодюгу зарубав,
Я тобі свободу дав,
Тож дозволь мені, герою,
Одружитися з тобою!
Тут мурашки із хрущами
Закричали під кущами:
— Слава, слава Комарові —
Переможцеві!

Прилетіли світлячки,
Засвітили їм свічки —
От зробилось весело,
Стало гарно як!

Гей, жуки рогаті,
Цвіркуни вусаті!
Кличте музикантів,
Підемо в танець!

Музиканти прилетіли,
В барабани загриміли —
Бом! бом! бом! бом!
Скаче Муха з Комаром.

А за ними Клоп, Клоп
Навприсядки — гоп, гоп!
Таргани із хробачками,
Попелиці із вовчками.
А жуки цибаті,
Вояки вусаті,
Шапки підкидають,
З кузьками стрибають.

От знялася метушня,
Застрибала комашня.

Вся галява гуде,
Муха заміж іде.
За хороброго, меткого
Молодого Комара!

А Мурашка швидка
Витина гопака, —
Закаблуками постукує,
На комашечок погукує:
— Цвіркунці мої,
Молодці мої,
Тара-тара-тара-тара-тарганці мої!

Закаблуки стукотять,
Підошовочки риплять, —
Веселися, комашня,
До самісінького дня!
Нині Муха-Цокотуха
Іменинниця!

(Переклад українською – М.Пригара)

Біографія автора казки про Муху-Цокотуху:

Микола Васильович Корнейчуков народився 31 березня 1882 в Санкт-Петербурзі. Під псевдонімом Корній Чуковський у своїй біографії письменник працював з початку літературної діяльності. Пізніше додав несправжнє по батькові Іванович. Дитинство Микола Корнейчуков провів в Одесі та Миколаєві.

Якийсь час майбутній письменник навчався в другій одеській гімназії. Закінчити гімназію Чуковському так і не вдалося: його відрахували, за його власним твердженням, через низьке походження (він був незаконнонародженим – позашлюбною дитиною). Ці події він описав в автобіографічній повісті «Срібний герб».

У 1901 році Чуковський почав займатися журналістикою, а через два роки став лондонським кореспондентом. 26 травня 1903 року Чуковський і Марія Арон-Беровна Гольдфельд одружилися. В них було 4 дітей. Повернувся на батьківщину Чуковський у 1905. Під враженням від революційних подій став публікувати журнал «Сигнал». Але всього чотири випуски сатиричного видання побачили світ – незабаром Чуковського заарештували. Завдяки адвокату Грузенберг виправдали.

Десять років, починаючи з 1906 року, Чуковський прожив у селищі Куоккала. Там же завів дружбу з Рєпіним, Маяковським. Корній Чуковський поступово стає все більш відомим і впливовим. Критикує статті, захищає футуристів. У 1916 році відправляється в Англію. Після революції талант критика все більше розквітає в Чуковському. Але поступово він відходить від цього роду діяльності. З 1917 по 1926 рік працював над книгою про Некрасова, також писав про інших видатних літературних діячів. Більшість знає Чуковського завдяки його дитячим творам. Його перша казка вийшла в 1916. За нею послідували «Мойдодир», «Тараканище».

Також Чуковський займався перекладами, переказав Біблію для дітей. Помер письменник 28 жовтня 1969 від вірусного гепатиту.

На казках «Муха- Цокотуха», «Доктор Айболить», «Мийдодір» та інших віршах і казках Корнія Чуковського виросло не одне покоління радянських дітей. Але мало хто знає, що для Чуковського, який писав російською, рідною мовою була українська.