Вірш “Чоловічки”  Тамари Коломієць - це поетична розповідь про те, як чоловічки, зроблені білочубим хлопчиськом, веселили та забавляли хвору дівчинку. Віршик вчить дівчаток та хлопчиків не бути байдужими до чужої біди. Адже кожен з нас може опинитися в скруті, в таких випадках завжди допоможуть справжні друзі.

Читати вірш “Чоловічки” онлайн:

Поглянь, які із жолудів
Виходять чоловічки –
В них круглі шапочки руді
І загорілі щічки…

На підвіконня влізуть вмить,
Де хвора дівчинка лежить,
Зігнуть пружинки-ніжки
І пострибають в ліжко.

Дівча їх всіх порозставля
І запита:
– Ви звідкіля?
– А нас дістав на дубі
Хлопчисько білочубий.

Нам ручки-ніжки поробив
І на віконце підсадив.
Такий химерний чоловік –
Нас залишив, а сам утік!

Біографія авора вірша про чоловічків із жолудів:

Тамара Коломієць народилася 9 квітня 1935 року в місті Корсуні-Шевченківському. Мати важко працювала, а виховувала дівчинку бабуся Ганна, яка знала напам’ять майже весь «Кобзар» і часто його цитувала. Також бабуся розповідала Тамарі козацькі й чумацькі сумовиті пісні, казки, загадки, лічилки. До війни вона вже вміла читати. Її дитинство не було безхмарним, вона пережила війну. Після закінчення Гельмязівської школи, що на Черкащині, Тамара навчалася на факультеті журналістики Київського університету. Ще бувши студенткою, вона стала відомою видавши збірку поезій «Пролісок». Тамарі було тоді лише 21. На початку творчого шляху її помітив і благословив напутнім словом М. Рильський. Першим редактором був М. Стельмах. Серед однокурсників – відомі письменники –   В. Близнець,  В.Симоненко, М. Сом та інші. Також поетеса  була знайома з В. Сосюрою, А. Малишком. 

Тамара Опанасівна  відома дитяча письменниця. Нею написано для дітей багато віршів, казок, небилиць, лічилок, У них — природність інтонацій, жвава ритміка, характерна дитячому сприйманню образність. І жартівливо, і серйозно вміє розмовляти з малим читачем. А втім, переконайтесь у цьому самі, передивившись ілюстрацію до одного з її віршів.Ці вірші ввійшли в такі збірки: «Починаються дива», «Жмурки», «Пісенька про гнома», «Пісня джерельця», «Дощик – накрапайчик». У них — природність інтонацій, жвава ритміка, характерна дитячому сприйманню образність. І жартівливо, і серйозно вміє розмовляти з малим читачем. А втім, переконайтесь у цьому самі, передивившись ілюстрацію до одного з її віршів.