Агнія Барто - найпопулярніші дитячі вірші українською. Переклад - Н. Забіла
Агнія Барто "ІГРАШКИ"
Вірші для дітей українською мовою. Агнія Барто "ІГРАШКИ". Переклад Наталі Забіли.

В Агнії Барто завжди цікаві й водночас прості та милозвучні віршики для наймолодших діток. Вони дуже легкі для запам'ятовування. Автор ніби розмовляє з дитиною простою побутовою мовою — але в риму. І розмову веде з маленькими читачами так, як ніби автор — їх одноліток. Найулюбленіші віршики з дитинства представлені в цій підбірці.

Текст віршів із збірки "Іграшки":

Наша Таня гірко плаче
Упустила в річку м'ячик!
Годі, Танечко, не плач,
Не потоне в річці м'яч!

Іде бичок, хитається,
Зітхає на ходу:
— Ой, кладочка кінчається,
Я зараз упаду!

Ми кота хотіли нині
покатати на машині.
Кіт кататися не звик —
перекинув грузовик.

Впав ведмедик на підлогу,
Відірвали йому ногу,
Все одно він в нас найкращий,
Не віддам його нізащо.

Спати час. Заснув бичок,
Ліг в коробку на бочок,
Ліг ведмедик на ослоник,
Спать не хоче тільки слоник.
Головою хить та хить,
Каже всім: "Спокійно спіть".

Зайку кинула хазяйка —
Під дощем лишився зайка.
Злізти з лавочки не зміг,
Вимок з голови до ніг.

Ми літак самі збудуймо
В небо синє попрямуймо.
Політаймо над домами
І повернемось до мами.

Я люблю своє лошатко,
Причешу його спочатку, 
Гребінцем пригладжу хвостик - 
Ми ж із ним поїдем в гості!

Шапка-матроска, мотузка в руці, 
Я тягну кораблик по бистрій ріці. 
Услід жабенята безперестанно 
Благають мене: — Покатай, капітане!

Про зайча дівча не дбало —
Від дощу не заховало. 
Ждати помочі нізвідки, 
Геть промокло — аж до нитки!

Козлик в мене є рогатий
Я сама його пасу.
Винесу надвір із хати,
В сад зелений віднесу.
Заблукає він в саду — 
Я сама його знайду.

Вірші Агнії Барто (1906 -1981) в нашій країні знає кожна дитина. Її книги друкувалися мільйонними тиражами. Ця дивовижна жінка все своє життя присвятила дітям.

Агнія Львівна Барто народилася в Москві в родині ветеринарного лікаря. Вірші почала писати ще в початкових класах гімназії. Мріяла стати балериною, закінчила хореографічне училище.

Літератором вона стала завдяки курйозу. На випускних заліках в училищі, де Барто прочитала свій вірш "Похоронний марш", був присутній А. В. Луначарський. Через кілька днів він запросив її в Наркомпрос і висловив упевненість, що Барто народжена писати веселі вірші. В 1925 році в Держвидаву Барто направили в дитячу редакцію. Агнія Львівна з захопленням взялася за роботу. Вона навчалася у Маяковського, Чуковського, Маршака.

Під час Великої Вітчизняної війни Барто багато виступала по радіо, їздила на фронт кореспондентом від газети. У повоєнні роки Агнія Львівна стала організатором руху з пошуку розлучених під час війни сімей. Вона запропонувала розшукувати загубилися батьків з дитячими спогадами. Через програму "Знайти людину" на радіо "Маяк" вдалося поєднати 927 розлучених родин. Перша книга прози письменниці називається так і називається — "Знайти людину".

Твори Барто видані в українських перекладах Наталі Забіли, Оксани Іваненко, Марії Пригари, Грицька Бойка.

За свою письменницьку і громадську діяльність Агнія Барто неодноразово була нагороджена орденами і медалями. Вона багато їздила за кордон, допомагала дитячої інтернаціональної дружби. Померла письменниця 1 квітня 1981 року, проживши довге і таке потрібне людям життя.