Ой у гаю, при Дунаю

Важко зустріти людину, яка б не знала жодної української народної пісні. Здавна українці чи то в полі, чи в дорозі, чи за столом у гостей заводили спів. Коли б і де не злітала з вуст українська пісня - народна, козацька, колискова, жартівлива чи весільна, вона завжди хвилює та зачаровує серце. Вона немов зачіпає всі струни нашої душі.

Українська народна пісня “Ой у гаю, при Дунаю” належать до групи пісень про кохання. У ній поєднуються любов, журливість та туга за милим. Важливу роль грає описаний пейзаж в пісні, що надає їй більш ніжного та романтичного образу.

Текст української народної пісні “Ой у гаю, при Дунаю”:

Ой у гаю, при Дунаю
Соловей щебече.
Він же свою всю пташину
До гніздечка кличе.

Ох-тьох-тьох і тьох-тьох-тьох
Соловей щебече.
Він свою всю пташину
До гніздечка кличе. (весь куплет – 2)

Ой у гаю, при Дунаю
Там музика грає.
Бас гуде, скрипка плаче,
Милий мій гуляє.

Ох-тьох-тьох і тьох-тьох-тьох
Там музика грає.
Бас гуде, скрипка плаче,
Милий мий гуляє. (весь куплет – 3)

Ой у гаю, при Дунаю
Стою самотою.
Плачу, тужу, ще й ридаю
Милий за тобою.

Ох-тьох-тьох і тьох-тьох-тьох
Соловей щебече.
Він свою всю пташину
До гніздечка кличе. (весь куплет – 2)