Химерний маленький - Леонід Глібов

“Химерний маленький” - загадка про маленького, товстенького, бокастого вареника, написана Леонідом Глібовим. Байкар зображує етапи приготування смачних, українських вареників: ”вареник у тісто прибрався, смачним напхався, в окропі купавсь, в макітрі скакав.” Але в житті так не буває, щоб їжа сама приготувалась. Тож якщо гарно приготуєш, то й гарно поїси!

Читати віршовану загадку ”Химерний маленький” повністю онлайн:

Химерний, маленький,
Бокастий, товстенький
Коханчик удавсь;
У тісто прибрався,
Чимсь смачним напхався,
В окропі купавсь.
На смак уродився,
Ще й маслом умився,
В макітрі скакав...
Недовго нажився,
У дірку скотився,
Круть-верть — та й пропав.
Хотів був догнати —
Шкода шкандибати:
Лови не лови!
А як його звати —
Лінуюсь сказати,
А нуте лиш ви!

"То ж, діду коханий,
Вареник гречаний!" —
Кричить дітвора.
Чому не вгадати!
Не бігать шукати
Такого добра.

Короткий аналіз вірша-загадки "Химерний маленький":

Жанр: загадка.
Тема: розповідь про смачний вареник.
Ідея: захоплення умінням гарно готувати.
Мета: смачно приготуєш – смачно поїси.

Художні засоби вжиті у вірші "Химерний маленький":

Епітети: «химерний, маленький, бокастий, товстенький коханчик», «діду коханий».
Персоніфікація: «вареник у тісто прибрався,.. смачним напхався,,,в окропі купавсь, … на смак уродився, ще й маслом умився, в макітрі скакав».
Риторичні оклики: «Лови не лови!», «Чому не вгадати!».
Звертання: «То ж, діду коханий».
Пестливі слова: маленький, товстенький коханчик.

Бесіда за змістом вірша "Химерний маленький":

– Які образні засоби використав автор? З якою метою?
– Яку форму має твір?
– Які дійові особи є в творі?
– Доведи, що цей вірш – загадка.

Біографічні відомості автора віршованої загадки “Химерний маленький”:

Леонід Іванович Глібов народився 21 лютого (5 березня) 1827 у селі Веселий Поділ Хорольського повіту в родині управителя маєтків магнатів Родзянків. Початкову освіту він здобув дома за допомогою матері, а 1840 р. вступив до Полтавської гімназії, де почав писати вірші й де виходить його перша збірка російською мовою «Стихотворения Леонида Глебова» (1847). 

До жанру байки Глібов звертається під час навчання у Ніжинському ліцеї вищих наук, тоді ж деякі з них друкує у газеті «Черниговские губернские ведомости». Після закінчення ліцею (1855) Глібов працює вчителем історії та географії в Чорному Острові на Поділлі, а з 1858 р. — у Чернігівській чоловічій гімназії, гаряче захищає прогресивні педагогічні методи. Навколо сім’ї Глібова групується чернігівська інтелігенція. Свої байки та вірші Глібов друкував у журналі “Основа”, що з 1861 p. виходив у Петербурзі. 1861 року письменник стає видавцем і редактором новоствореної газети «Черниговский листок». На сторінках цього тижневика часто з’являлися соціально гострі, спрямовані проти місцевих урядовців, поміщиків-деспотів, проти зловживань судових органів, матеріали. 

За зв’язки з членом підпільної організації «Земля і воля» І. Андрущенком у 1863 р. Глібова було позбавлено права вчителювати, встановлено над ним поліційний нагляд. Глібов відомий як байкар, перша збірка «Байки Леоніда Глібова», що містила 36 творів, вийшла у Києві 1863 р., але майже весь тираж її був знищений у зв’язку з валуєвським циркуляром. Два роки поет живе у Ніжині, а 1865 р. повертається до Чернігова та деякий час працює дрібним чиновником у канцелярії губернатора. З1867 р. він стає управителем земської друкарні, продовжує активну творчу працю, готує збірки своїх байок, видає книги-«метелики», друкує фейлетони, театральні огляди, публіцистичні статті, поезії російською мовою, твори для дітей. Помер 10 листопада 1893 р. в Чернігові.