У лісочку (Веселі хтосики)

Віршований твір “У лісочку на пеньочку” Ганни Чубач - це розповідь про маму-мишку, яка з любов’ю та теплом свому синочку вишивала сорочку. Але завжди будуть ті, які можуть лише заздрити плодам чужої праці, не роблячи особисто нічого. Як от ті горобці із віршика, які заздрісно дивилися й все зіпсували.

Автор зображує вишиванку, як народний символ нашого народу. Сіра мишка хотіла вишити цю сорочку сину, щоб подарувати йому як оберіг, який би його захищав, та надавав сил й добробуту.

Читати вірш “У лісочку на пеньочку” повністю весь текст онлайн:

У лісочку на пеньочку
вишивала сіра мишка
Для синка свого сорочку.
Ниточка-сріблиночка
та із павутиночки,
голочка — із гілочки
Тихої ялиночки.
Вишивала і співала,
бо хороший настрій мала.
Горобці злетілися,
на пеньочку всілися.
На сорочку вишиту
Заздрісно дивилися.
А коли втомилися
заздрісно дивитися,
то взялися весело
Між собою битися.
Загубили голочку,
розірвали ниточку,
постирали крильцями
міточки на виточки.
Миша зажурилася,
заридала гірко.
А синочок без сорочки
Заховався в нірку.

Питання до дітей за змістом вірша”У лісочку на пеньочку”:

— Хто і для кого вишивав сорочку?
— Хто спостерігав за роботою мами-мишки?
— Чому змінився настрій віршованого твору?
— Хто став винуватцем сумного фіналу?
— Який народний символ зображено у вірші?

Біографічні відомості автора вірша “У лісочку на пеньочку”:

Ганна Танасівна Чубач народилася 6 січня 1941 року на Поділлі в хліборобській родині. Ганна закінчила середню школу, згодом — Поліграфічний інститут (1968), Вищі Літературні Курси при Літературному інституті ім. М. Горького в Москві (1973).

Працювала Ганна Чубач в газеті «Літературна Україна», в журналі «Дніпро». Працювала в редакціях газети «Літературна Україна» та журналу «Дніпро». Від 1971 року Ганна Чубач член Національної спілки письменників України. Авторка 30 поетичних збірок («Журавка» (1970), «Жниця» (1974), «Ожинові береги» (1977), «Заповіти землі» (1978), «Срібна шибка» (1980), «Святкую день» (1982), «Житня зоря» (1983), «Листя в криниці» (1984), «Літо без осені» (1986) та інших) й понад 200 естрадних пісень.

Вірші почала складати, ледве навчившись читати. А публікувати їх почала з 1966 року. Їй тоді було 25 років.

Вона автор близько 60 книжок для дорослих і дітей, понад 500 пісень, музичної абетки «Алфавітні усмішки», композитором якої є Олександр Білаш, музичної казки «Пані Киця» та багатьох ілюстрованих оригінальних абеток. Її творчість занесено до світової скарбниці «Література XXI століття». Ганна Чубач – лауреат всеукраїнських літературних премій імені Павла Усенка, Марусі Чурай, С. Гулака-Артемовського та міжнародної премії «Дружба». Вірші поетеси перекладено російською, англійською, німецькою, чеською, болгарською, угорською, монгольською та іншими мовами.