Лисичка і Журавель

Українська народна казка “Лисичка і Журавель” - дуже цікава, пізнавальна та повчальна розповідь, про двох нібито друзів: Лисиці та Журавля.

Якось лисичка запросила в гості журавля до себе на обід, а Журавель на лисиччину гостинність, вирішив її віддякувати. Після того вони й не товаришують. 

Образ лисички уособлює: підлабузництво, нещирість та підступність. А журавель своєю чергою, уособлює: винахідливість, кмітливість та хитрість.

Казочка про лисичку та журавля висміює приказку: “Яке частування, таке й дякування”. Тож казка вчить малят бути щирими зі своїми друзями, й бути гостинними з ними.

Казка "Лисиця і Журавель" - єдина в українському фольклорі казка, в якій лисиця з журавлем дружбу водила. Втім, казка не тільки про дивну дружбу, але ще про ввічливість, вихованість та правилах гостинності. Коли ви прочитаєте чи переглянете казку онлайн - обговоріть її з дитиною, спробуйте разом придумати до неї хороше закінчення.

Читати українську народну казку “Лисичка і Журавель”:

Були собі лисичка й журавель. Ото й зустрілися якось у лісі. Та такі стали приятелі. Кличе лисичка журавля до себе в гості:

— Приходь, — каже, — журавлику, приходь, лебедику! Я для тебе, як для себе.

От приходить журавель на ласкаві запросини. А лисичка наварила кашки з молоком, розмазала по тарілці та й припрошує:

— Призволяйся, журавлику, призволяйся, лебедику!

Журавель до кашки — стукав, стукав дзьобом по тарілці — нічого не вхопить. А лисичка як узялася до страви — лизь та лизь гарненько язиком, поки сама всю кашу чисто вилизькала. Вилизькала та до журавля:

— Вибачай, журавлику, — що мала, тим тебе й приймала, а більше нема нічого.

— То спасибі ж, — мовить журавель.— Приходь же, лисичко, тепер ти до мене в гості.

— А прийду, журавлику, прийду, лебедику!

На тому й розійшлися. От уже лисичка йде до журавля в гостину. А журавель наварив такої смачної страви: узяв і м’яса, й картопельки, й бурячків — усього-усього, покришив дрібненько, зварив, склав у глечичок з вузькою шийкою та й каже:

— Призволяйся, люба приятелько, не соромся!

От лисичка до глечика — голова не влазить! Вона сюди, вона туди, вона й боком, і лапкою, і навстоячки, і зазирати, й нюхати. Нічого не вдіє!

А журавель не гуляє: все дзьобом у глечик, усе в глечик. Помаленьку-помаленьку — та й поїв, що наварив. А тоді й каже:

— Оце ж, — каже, — вибачай, лисуню, що мав, то тим і приймав. Та вже більше нічого не маю на гостину.

Ох і розгнівилася ж лисичка! Так розсердилася, що й подякувать забула, як годиться, чемним бувши. Так-то їй журавлева гостина до смаку припала!

Та від того часу й не приятелює з журавлями.

Питання до дітей за змістом казки “Лисичка і Журавель”:

— Хто головні герої казки?
— Яку посудину вибрала лисичка для частування журавля?
— Як ви думаєте, чому це була саме тарілка?
— Як відреагував журавель на лисиччине частування?
— Яку посудину використав журавель?
— Як лисичка відреагувала на частування журавля?
— Чи приятелюють з того часу лисичка та журавель?
— Як мали вчинити справжні друзі?

Аналіз народної казки Лисиця і Журавель:

Лисиця і Журавель - коротенька казка про те, як дружити і як гостей приймати. Персонажі казки Лисичка і Журавель не вміють дружити, погано знайомі з правилами гостинності. Можливо, у героїв були добрі наміри. Але, запрошуючи один одного в гості, кожен думав лише про себе, а не дбав про те, щоб гостю було зручно. Тому Журавель відчував себе ніяково в гостях у Лисички, а Лисичка - у Журавля.

Мораль казки "Лисичка і Журавель" полягає в тому, що треба вміти дружити і піклуватися про друзів. Хочеш, щоб до тебе добре ставилися, стався добре до інших. Це ключ до взаєморозуміння. Стосується друзів і не тільки.

Прислів'я до змісту казки "Лисичка і Журавель":

— Що посієш, те й пожнеш.
— Як гукнеш, так і відгукнеться.
— Дружба — як дзеркало: розіб’єш, не складеш 
— Не плюй на небо, бо лице собі обплюєш