

Коли нам добре та весело, ми посміхаємось, а коли сумно, достатньо лише посміхнутися або подарувати посмішку перехожому, й тоді світ заграє яскравими фарбами. Усмішка - це джерело щастя та довгих років. Недарма в народі кажуть, що той хто багато сміється, буде жити довго та щасливо.
Усмішка дарує не тільки настрій, усмішка, це як спосіб життя. Ми повинні пам'ятати, що головний "інгредієнт" здорового та щасливого життя, полягає в нашій усмішці. І навіть тоді, коли здається що все йде не так, пам'ятай, що після дощу, завжди виходить сонечко.
Текст пісні "Усмішка, неначе сонце" повністю онлайн:
Весело у світ дивіться
Сум від себе проженіть
Встали рано - усміхніться,
Й з радістю весь день живіть.
Приспів:
Усмішка, неначе сонце,
Світло і тепло дає.
Як загляне у віконце -
Зразу радісно стає
Той здоровий, хто сміється,
Бо нічого не болить,
Все йому в житті вдається
І чудова кожна мить.
Приспів
Гарна думка серце гріє,
І чарівним все стає.
Доброта зцілити вміє
І здоров'ячко дає.
Приспів
Композитор: Микола Ведмедеря
Автор слів: Надія Красоткіна
Біографічні відомості автора слів пісні "Усмішка, неначе сонце":
Надія Шайнюк (Надія Григорівна Красоткіна) народилася 26 серпня 1946 року в Ковелі. У 1964 році закінчила середню школу №3 у місті Ковель, в 1969 році — Волинський педагогічний інститут, за спеціальністю «вчитель початкових класів». Мешкає в місті Луцьк Волинської області. Надія Григорівна зібрала казки із 40-ка томника українських казок Миколи Зінчука на власному сайті.
Автобіографічні відомості автора слів пісні "Усмішка, неначе сонце":
Моя біографія дуже проста: народилася в 1946 році 26 серпня в м. Ковелі, Волинської області. Прожила в мальовничому куточку цього міста, оточена любов’ю мами й тата. Ходила спочатку в школу № 6, а на останній рік, тобто в одинадцятий клас, з усіх шкіл старшокласників звели в школу № 3, (така була реформа в освіті), яку й закінчила в 1964 році. Почала писати вірші рано, а в п’ятнадцять років був надрукований мій перший вірш про вчительку в місцевій газеті, потім інші. Після школи вступала в педінститут, але не добрала балів і не пройшла по конкурсу, почала працювати піонервожатою в місті Ковелі в школі № 7. В 1965 році таки вступила в педінститут на стаціонар на факультет методики та педагогіки початкової освіти, який закінчила в 1969 році. Почала працювати знову ж таки піонервожатою в школі-інтернаті міста Луцька. Потім працювала рік вихователем, ще рік - вчителем початкових класів. А через вісім років перейшла працювати вчителем початкових класів у школу № 11 м. Луцька, потім працювала педагогом-організатором у цій же школі.
Біографічні відомості композитора пісні "Усмішка, неначе сонце":
Микола Олексійович Ведмедеря - відомий дитячий композитор, пісні якого вже багато років з радістю виконують діти у школах і дошкільних навчальних закладах. Народився 28 жовтня 1952 року у селі Юрченковому Печенізького району Харківської області в селянській родині. Дитинство і юність провів на хуторі Бугаївка Шевченківського району Харківщини. Закінчив Леляківську початкову та Юрченківську середню школи. Самотужки опанував гру на гармоніці, а згодом і на баяні. Служив в армії. Працював на Харківському тракторному заводі, одночасно навчаючись на курсах баяністів-хормейстрів при обласному Будинку народної творчості.
Захоплення музикою привело його до Харківського культосвітнього училища на відділення народних інструментів, а згодом і в педагогіку. З 1978 року й донині Микола Олексійович проживає у місті Лозова, що на Харківщині. Працював на Лозівському ковальсько-механічному заводі, брав участь у художній самодіяльності. Самотужки опанував навички композиторської майстерності. З 1983 по 2008 р. працював музичним керівником у дошкільному навчальному закладі №62 у місті Лозова. Педагогічний досвід збагатив його, навернув до творчості.
"Микола Олексійович — це дивовижна Людина, яка сприймає світ у всіх барвах! Його мелодії уміють загорнути слухача в зимову казку чи перенести у спекотне літо..." (слова Наталі Гуркіної). У творчому доробку композитора на сьогодні - понад тридцять збірок пісень для дітей та юнацтва, перша з яких - “Козачата” (1997). Микола Олексійович пише пісні на слова українських поетів В.Багірової, В.Верховеня, О.Голеги, Н.Гуменюк, Н.Кир'ян, В.Крищенка, Н.Поклад, Н.Рубальської, М.Сингаївського, О.Яворської та багатьох-багатьох інших.