Стежечка - Ігор Калинець

Вірш "Стежечка" розповідає про захопливу подорож стежки, яка мандрує з ліричним героєм дивовижним світом природи.

Автор вірша Ігор Калинець, звертає увагу читача та слухача на красу та багатство нашого довкілля. Наша планета Земля дуже велика. А кожен її куточок славиться різноманітністю флори. На жаль, більшість людей не помічають її справжню красу. Але як всім відомо, ми починаємо цінувати лише тоді, коли втрачаємо. Тож головною місією кожної людини на планеті Земля - жити в мирі та злагоді з природою.

Природа - найбільший скарб людини. Бережіть її!

Читати вірш "Стежечка" повністю онлайн:

Ходім зі мною, стежечко.
Обережно,
не зачепися за камінець,
переступи соломку
і під спориш не ховайся, —
все одно бачу.

А там,
за городом,
ого як ти виросла!
Сама біжиш,
через струмок перескакуєш,
батіжком по пилюці цвьохаєш,
за суницею збочуєш,
топчеш горох при дорозі.

Коли б глянути, стежко,
он з тої гори
на всенький світ!

Тільки не поспішай:
така верчена ти,
як дзиґа.
Але ж світ красний —
голова крутиться...

Біографічні відомості автора слів вірша "Стежечка":

Ігор Миронович Калинець народився 9 липня 1939 року в місті Ходорові на Львівщині в сім’ї служ­бовця. У 1956 р. закін­чив середню школу й вступив до Львівського університету імені Івана Франка. 1962 року, закінчивши українське відділення філологічного факультету, почав працювати в обласному архіві: спочатку архіва­ріусом, а згодом – старшим науковим співробітником.

Перша збірка віршів поета «Вогонь Купала» побачила світ у видавництві «Молодь» 1966 року і здобула прихильні відгуки критиків. Проте до 80-х років його мало хто знав в Україні. У 1972 році молодий письменник отримав 6 років суворих таборів і 3 роки заслання за свою громадянську позицію. Дружину Ігоря Калинця – відому українську поетесу Ірину Калинець – спітка­ла така сама доля. В ув’язненні поет працював токарем і кочегаром. В ув’язненні поет працював токарем і кочегаром. На волю вийшов 1981 року. Реабілітува­ли Ігоря Калинця аж 1990-го. Після повернення із заслання був редактором журналу львівського обласного відділу Фонду культури.

Творчий доробок поета становить 17 збірок, що згруповані у двох циклах: у 1991 році у Варшаві вийшов перший том циклу «Пробуджена муза» (9 збірок), а в США – дру­гий том «Невольнича муза» (8 збірок). Творчість Калинця істотно вплинула на ба­гатьох українських поетів пізніших поколінь. Після повернення з ув’язнення та виселення 1981 року Калинець пише і публікує каз­ки для дітей (наприклад, «Дурні казки», 1998), готує перевидання власних поезій. 1994 року журнал «Сучасність» опублікував його повість «Молімось зорям дальнім», написану ще 1972 року під час перебування у слідчому ізоляторі львівської в’язниці. Та поза всякими сумнівами Калинець був і залишається передовсім поетом. Автор двох томів-фоліантів, куди ввійшли сімнадцять збірок оригінальних поезій.

Ігор Калинець є почесним членом Міжнародного ПЕН-клубу, лауреатом літературної премії імені Івана Франка (Чикаго, США, 1979). У 1992 році отримав премію імені Василя Стуса, а за книжку вибраних поезій «Тринадцять аналогій» ушанований Національної премії України імені Тараса Шевченка. Книжка «Слово триваюче» вийшла друком у Харкові 1997 року. У доробку поета також чимало творів для ді­тей, наприклад, «Книжечка для Дзвінки», видана в Києві 1991 року. Дзвінка – це ім’я коханої ви­датного карпатського ватажка опришків Олекси Довбуша, пам’ять якого й досі вшановують на Західній Україні. Також ім’ям Дзвінка Ігор Калинець назвав свою доньку.

Живе і працює у Львові.