Глазовий Павло Прокопович: "Похвала".

Повчальний віршик "Похвала" розповідає про підступні маневри павука, до яких нині, навіть вдаються люди.

Автор вірша "Похвала" засуджує такі негативні риси, як: самовпевненість, лицемірство та облесливість. Павук завдяки своїй винахідливості, домігся своїми лестощами поживи, а муха своєю чергою попалася в пастку, яка коштувала її життям.

Вірш наділений ознаками байки, адже містить в собі мораль та алегорію(наділення тварин та комах людськими рисами). Мораль цієї байки зрозуміла з останніх рядочків, адже в цих словах вона застерігає людей, ласих на лестощі, від надмірної довірливості.

Читати вірш "Похвала" повністю онлайн:

— Ахи! — гукнув старий павук,
Уздрівши юну муху.—
Ти так гудеш, що кожен звук,
Як музика для слуху.
За дивну талію твою
І за гарненькі ніжки —
Я все покинув би й пішов
Хоч на край світу пішки.
Ти — як перлина, як топаз,
Ти — як іскрина синя..
А муха — дзись!
І тільки раз! —
Попала в павутиння.
Ну й зрозуміло, що було
І що робилось далі.
Оскільки діло вже дійшло
У байці до моралі,
То я скажу, що не для мух
Слова, звичайно, мовляться,
Бо на солодку похвалу
Не тільки мухи ловляться.

Біографічні відомості автора вірша "Похвала":

Павло Прокопович Глазовий народився 30 серпня 1922 року в селі Новоскелюватка (нині Казанківського району, Миколаївської області) в сім’ї хлібороба. Вчився у Новомосковській педагогічній школі на Дніпровщині. Після закінчення педагогічної школи у 1940 році був призваний служити в армії. Учасник німецько-радянської війни.

Після війни навчався в Криворізькому педагогічному інституті, де його запримітив Остап Вишня. Письменник почав опікуватися подальшою долею талановитого юнака, подбав про те, щоб його перевели навчатися у Київ.

Друкуватися почав з 1940 року. Пік популярності поета припав на 1980-ті. 1950 року закінчив філологічний факультет Київського педагогічного інституту імені О. М. Горького. У 1950–1961 роках — заступник головного редактора журналу «Перець», згодом заступник головного редактора журналу «Мистецтво». Найвідоміші збірки Павла Глазового – “Великі цяці”, ”Картикатури з натури”, ”Смійтесь, друзі, на здоров’я”, ”Сміхологія". Посібник для всіх, кому любий сміх”.

Павло Глазовий лауреат премії імені Остапа Вишні в 1988 році за книгу «Сміхологія». Жив у Києві на вулиці Льва Толстого, 25.

Помер 29 жовтня 2004 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі.