А чи знаєш ти, чим відрізняється кролик від зайця? Чому морська свинка називається морською? Чому люди спостерігають за поведінкою кішки? Звідки походять наші домашні улюбленці, їхня різновидність, чим харчуються та роль їх існування в житті людини. Якщо ти прагнеш дізнатися про це, та навіть більше, то ця інформація саме для тебе.

Напевно в кожного з нас вдома живуть домашні улюбленці. Щодня ми доглядаємо за ними, дбаємо про їхній зовнішній вигляд та чистоту середовища в якому вони перебувають. Але чи впевнені ви, що все знаєте про своїх домашніх улюбленців? Звідки походять ці тваринки, їхня різновидність, чим харчуються та роль їх існування в житті людини. 

Пізнавальне відео для дітей про маловідомі та цікаві факти про тварин українською мовою. Дане відео призначене не тільки для дошкільнят, але й для різної вікової групи. Цікава інформація про домашніх тварин буде корисна й для вчителів початкових класів, наприклад для підготовки до уроків природознавства. Цікаві факти про тварин українською мовою з супровідним відео, допоможуть дітям легко засвоїти інформацію, перетворюючи навчання у веселу та невимушену гру.

Читати цікавинки про акваріумних рибок, собачок, котиків, морських свинок та кроликів повністю онлайн:

Акваріумні рибки

Де живуть риби? У морях, озерах, річках. Але є риби, які живуть у нас вдома - в акваріумі. Тому їх так і називають - акваріумні риби. І видів цих риб налічується дуже багато.

Акваріумні рибки вражають нас різноманітністю забарвлення і формою тіла. Є рибки, які помістяться в чайній ложечці, а є - розміром з дитячу долоньку.

Рибки бувають різноманітних кольорів - жовтого, червоного, блакитного і синього, зеленого і смарагдового, білого і чорного, - тому рибки дуже чепурні та ошатні. Одні рибки хизуються в смугастому вбранні, інші - в плямистому або однотонному.

Форма тіла теж різноманітна. Є рибки плоскі, як листочок. Є з товстими круглими боками. У одних рибок хвостовий плавець великий, пишний - як вуаль. Їх називають вуалехвости. А в інших мешканців акваріума хвіст довгий, вузький, як меч. Їх називають мечоносці.

Самі звичайні акваріумні рибки - гупі - бувають різного забарвлення, від сріблясто-сірого до золотисто-оранжевого, блакитного, зеленого, різних кольорів. У багатьох гупі великі вуалеподібні хвости. Вони невибагливі, всеїдні й швидко розмножуються. Головна умова їх проживання - тепла вода.

Золота рибка - героїня казок і легенд. На золотих рибок милувалися імператори, їх дарували, як скарби, правителям інших країн. У деяких порід спинний плавець відсутній. Колір золотих рибок може бути не тільки "золотим", а й червоним, сріблястим і навіть чорним. Деякі фахівці вважають, що порід золотих рибок більше, ніж будь-яких інших домашніх тварин.

Собаки

Собака - не тільки вірний друг, але й добрий помічник людини. У всіх домашніх тварин був загальний предок - вовк. Вовки жили поруч з людиною. Напевно, їх приваблювали залишки їжі біля осель людей, що давало можливість поживитися після їх вдалого полювання. А мисливці приносили додому і вирощували вовченят. Так з'явилися домашні собаки, і сталося це дуже давно.

Собаки допомагали полювати, пасти стада, охороняли й перевозили вантажі. І навіть брали участь в боях та змаганнях. У деяких країнах собак шанують, як священних тварин. У собак хороший зір, слух і прекрасний нюх. Вони розумні, кмітливі й добре піддаються дресуванню.
Нерідко собаки рятують життя людям, що потрапили в біду, захищають їх, попереджають про небезпеку.

Напевно, немає інших домашніх тварин, які могли б зрівнятися з собаками за різноманітністю зовнішнього вигляду. Є величезні, важкі, сильні собаки, а є зовсім маленькі, які менше кішки. Одні собаки хизуються в довгій густій шубі, а інші - зовсім без шерсті. Чуйний ніс собаки вловлює найменші запахи. Крім того, відбиток носа, його шкірних ліній завжди неповторний, як відбиток пальців людини.

У кожної породи - своє призначення. Службові породи - пастухи, сторожа, захисники й рятувальники. Мисливські породи призначені для полювання. А декоративні - наші домашні улюбленці. Зараз кімнатними стають собаки різних порід.

Наука про собак називається кінологія.

Німецька вівчарка - сильна і красива тварина, добре піддається навчанню і може нести будь-яку службу. У неї щільна, густа шерсть чорного кольору з рудуватим "підпалом". Велика, гордо посаджена голова зі стоячими вухами. Довгий, злегка зігнутий хвіст. Німецька вівчарка дуже схожа на свого далекого предка - вовка.
Собаки цієї породи охороняють кордони, допомагають ловити злочинців, працюють рятувальниками. Навіть не перелічити всіх їхніх "професій".

Такса - старовинна мисливська порода. У цього собаки незвичайна зовнішність: довге тіло на коротких кривих лапах. Такса здається незграбною, але це не так: вона спритний і сильний мисливець. Легко проникає в нори звірів: борсуків та лисиць. Може принести з води качок і гусей. Такса відмінний сторож, вона самовіддано, попри свій малий зріст, захищає господарів й вміє постояти за себе.

Спанієль - теж мисливська собака. Вона невелика, з шовковисто-хвилястою шерстю. У неї волохаті, довгі висячі вуха. Забарвлення спанієлів різноманітне: від рудувато-золотистого до шоколадного і чорного. На полюванні спанієлі виганяють здобич з густих заростей чагарників, очеретів. І з величезним гавкотом переслідують її.

Кішки

З цими пухнастими, вусатими, хвостатими, домашніми улюбленцями знайомі всі. Правильно, це кішки.

У всіх домашніх кішок був загальний предок - дика кішка. А ще у наших мурчиків є грізні родичі - це тигри, леви, леопарди та інші хижі звірі.

У давнину в деяких країнах кішки вважалися священними тваринами. В їх честь будувалися і прикрашалися храми. А тих, хто ображав кішок, чекало суворе покарання. Коли кішка вмирала, її урочисто ховали, немов царя - фараона.

З цими звірами пов'язано багато забобонів. Наприклад, в одній країні вважали, що чорна кішка - до нещастя. А в іншій, навпаки, вона обіцяла удачу.

Кішка - дивовижна тварина. Наприклад, вона може стежити відразу за декількома мишачими норками, чуйно вловлюючи найменший шурхіт. Кішка прекрасно бачить і вдень, і вночі. У темряві зіниці очей широко відкриваються, а при яскравому світлі звужуються в тоненьку вертикальну лінію. Вони можуть дивитися навіть на сонці без особливої ​​шкоди для очей. Довгі білі вуса, волоски на бровах називаються вібрасси. Вони дуже важливі для звірка: з їх допомогою він виявляє перешкоди або здобич в темряві. Кішка ходить дуже тихо, на лапках у неї м'які "подушечки". А якщо треба схопити мишку або залізти на дерево, застосовуються гострі кігті. Довгий гнучкий хвіст допомагає їй зберегти рівновагу і приземлитися на лапи в стрибку або при падінні з висоти.

В наші дні виведено багато різних порід: є кішки майже без шерсті, а є з опущеними вухами. І навіть без хвоста! Але всі вони діляться на дві великі групи - короткошерсті та довгошерсті.

Кошенята народжуються сліпими та безпомічними. Мама годує їх молоком, доглядає за ними. Переносить малюків в більш надійне, з її точки зору, місце. І, звичайно, захищає від небезпеки. А кошенята, як і всі діти, люблять погратись.

Кішки знищують мишей і щурів, приносячи цим велику користь людині. Люди спостерігають за їх поведінкою і дізнаються про зміну погоди: перед морозами кішки згортаються в клубок, закриваючи ніс лапкою.

Якщо у вас вдома живе кішка, ви теж можете поспостерігати за її поведінкою та звичками.

Морські свинки

Цього звірка називають "морською свинкою". Попри таку назву, морська свинка до моря не має ніякого відношення й до свиней теж. Це гризун. Її найближчі родичі - миші й хом'яки, бобри та білки.

Але як з'явилася така незвичайна назва? А річ у тому, що до нас вперше морських свинок привезли з далеких країн, "з - за моря". Це було дуже давно. Чому свинка? Може бути тому, що переляканий звірок верещить, як порося. Або через те, що місцеві жителі розводили їх як домашніх тварин, наприклад, свиней.
Ці смішні тварини стали для багатьох домашніми улюбленцями. Морські свинки нагадують хом'ячків. Деякі люди їх навіть плутають.

У морської свинки велика голова з великими блискучими очима. Добре помітні вуха. У неї гострі зуби та кігті. Колір шкурки може бути: білим, і бурим, і коричневим. Бувають вони й плямистими.

Характер у домашніх морських свинок спокійний і миролюбний.

Їдять вони рослинну їжу: зерна, траву, моркву, буряк, яблука. Крім води п'ють ще й молоко.

Зуби у морських свинок, як і у багатьох гризунів, ростуть все життя. Якщо звірка годувати лише м'якими кормами, зуби можуть вирости такими великими, що будуть їм заважати. Щоб цього не сталося, морським свинкам дають погризти що-небудь тверде: гілки, сухарі, крейду.

Точно так ростуть і кігтики на лапках. У природі дикі морські свинки копають норки, сточуючи кігті. Господарям домашніх морських свинок доводиться про це дбати: занадто довгі кігті заважають тваринкам ходити.

Морські свинки - тварини теплолюбні, вони бояться протягів. А служать ці тваринки не тільки для розваг. Їх розводять і для наукових дослідів. Завдяки їм вчені знають, як краще лікувати хвороби людей.

Кролики

Деякі вважають, що кролик і заєць - один і той же звір. Тільки заєць живе в лісі, а кролик - це домашня тварина.
Кролики бувають не тільки домашніми, але й дикими. Для свого будинку вони вибирають зарості чагарників, схили ярів і пагорбів. У дикого кролика вуха коротші, ніж у зайця, і задні лапи не такі довгі. Сильні передні лапи кроликів з гострими кігтями призначені для риття землі. На відміну від зайців, кролики риють глибокі нори - справжні підземні лабіринти. Зайці воліють жити на самоті, а кролики люблять компанії. І в ній завжди знаходиться "вожак" - сильний і досвідчений кролик..

Вуха кролика допомагають йому пристосуватися до різних кліматичних умов - до спеки та холоду. Саме вони регулюють температуру тіла кролика. Якщо жарко - вуха підняті, вітерець охолоджує їх. А коли холоднішає, вуха притиснуті до спинки, до шерстці.

У диких кроликів кроленята народжуються глибоко в нірці. Вона вистелена м'яким пухом, який мама - кролиця вищипує зі своєї шубки. Кроленята народжуються голими і сліпими. Через кілька днів вони покриваються пушком і у них відкриваються очі. Кролиця годує своїх малюків молоком. Йдучи з "будинку", вхід в нірку закидає грудочками землі, щоб приховати їхнє сховище від сторонніх очей.