7 клас. П. Майборода, Пісня про рушник (плюс)
Андрій Малишко «Пісня про рушник» | Вірш | Слухати онлайн |
Piдна мати моя (Рушник) - Гурт "Експрес"

Вишитий рушник здавна має своє особливе місце в українській культурі.
Колись за старих часів жоден будинок не обходився без рушників. Рушник - головний оберіг людини від народження й аж до смерті. Це традиційний і невіднятний атрибут української культури.
Душевна та мелодійна пісня "Рідна мати моя" зображує перед слухачем ніжне звернення сина до його матері зі словами любові та вдячності за її внесок у життя її сина. Автор звертає увагу слухача на те, з якою любов'ю головний герой ставиться до своєї матері.

Головна думка пісні "Рідна мати моя": Материнський вишитий рушник - це запорука любові, щастя та щасливої долі для своєї дитини.
Пісня Андрія Малишка змушує ще більше оцінити все те, що ми маємо. Ми повинні любити та цінувати нашу Батьківщину, батьківську домівку та рідну неньку.
Нині ця пісня звучить на різних святкових концертах та заходах, її співають та люблять в кожному домі. Тому й не дивно, чому вона стала народною.

Текст пісні "Рідна мати моя" повністю онлайн:

Рідна мати моя, ти ночей не доспала
І водила мене у поля край села,
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя дала,
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя, на долю дала.

Хай на ньому цвіте росяниста доріжка,
І зелені луги, й солов'їні гаї,
І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,
І засмучені очі хороші твої.
І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,
І засмучені очі хороші блакитні твої.

Я візьму той рушник, простелю, наче долю,
В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров.
І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю -
І дитинство, й розлука, і вірна любов.
І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю -
І дитинство, й розлука, й твоя материнська любов.

Автор слів пісні: Андрій Малишко
Композитор пісні: Платон Майборода

Біографічні відомості автора слів пісні “Рідна мати моя”:

Народився Малишко Андрій 14 листопада в Обухові (нині місто Київської області) в сім’ї шевця. Закінчив семирічку в рідному селі, вчився в медичному технікумі, потім — на літературному факультеті Київського інституту народної освіти. У 1930 р. Андрій Малишко надрукував перші вірші в журналах «Молодий більшовик» та «Глобус». В 1932 році закінчив інститут, учителював в Овручі. В 1934–1935 роках служив у Червоній армії. Після демобілізації переїхав до Харкова і працював журналістом у газеті «Комсомолець України», в «Літературній газеті» та в журналі «Молодий більшовик».

Під час Другої світової війни був військовим кореспондентом у фронтових газетах «Красная Армия», «За честь Батьківщини», і в партизанській газеті «За Радянську Україну». Після війни працював відповідальним редактором журналу «Дніпро» (1944–1947). Депутат Верховної Ради УРСР 3-го та 4-го скликань. Був членом ВКП (б) від 1943 року. В 1960-х роках — голова правління Українського громадського відділення Агентства преси «Новини». Мешкав у Києві в будинку письменників Роліті по вулиці Б. Хмельницького, 68. Помер 17 лютого 1970 року.

Біографічні відомості композитора пісні “Рідна мати моя”:

Народився Платон Майборода 1 грудня 1918 року на хуторі Плехівщині (тепер село Глобинського району Полтавської області) в селянській сім'ї. У цій родині виник своєрідний ансамбль, що складався зі скрипки, бандури, балалайки, мандоліни. Платон змалку навчився грати по слуху на балалайці. А старший його брат, Георгій Майборода, який першим у сім'ї торував шлях у музичне мистецтво, почав навчати його музичної грамоти.

1932 p. сім'я переїхала до Запоріжжя, де на той час працював Георгій Майборода.

Почалася Німецько-радянська війна, і брати Майбороди стали на захист Вітчизни. Наприкінці 1945 р. П. Майборода після демобілізації повернувся на Батьківщину.

У 1939–1941 роках вчився у Київській консерваторії по класу композиції у Л. М. Ревуцького, яку закінчив 1947 року.  Близько шести років Платон Іларіонович працював викладачем у Київському музичному училищі ім. Р. Глієра та у вечірній музичній школі для молоді. Багато років П. Майборода співпрацював із Київською кіностудією ім. О. Довженка, писав музику до численних кінофільмів.

Помер у віці 71 року 8 липня 1989 року в Києві. Похований на Байковому кладовищі Києва (ділянка № 2). Автор надгробного пам'ятника — архітектор Анатолій Чемерис, скульптор Микола Білик.

Автор численних пісень і хорів, обробок народних пісень, а також ліричних пісень — в тому числі «Рушничок», «Якщо ти любиш», «Ми підемо де трави похилі», «Київський вальс». У творчому доробку також симфонічна поема «Героїчна увертюра», вокальна-симфонічна поема «Тополя» (слова Тараса Шевченка), музика до драм. спектаклів, а також до фільмів.