Добре торгувалось - Степан Руданський

Вірш "Добре торгувалось" Степана Руданського розповідає про те, як чумак в місті ходив по крамницях в пошуках дьогтю*. Багато всілякої всячини там було, але не було бажаного. Коли зайшов він у найбагатшу крамницю міста, у якій сиділо два продавці. На запит чоловіка про дьоготь, вони хотіли поглумитися з нього, але не врахували одного, чумак був розумнішим та дотепнішим. Автор звертає увагу читача на те, що в подібних життєвих ситуаціях, не варто перебирати манеру спілкування інших людей, а на прикладі чумака, потрібно вміти вистояти свою гідність за допомогою гумору.

Головна думка вірша "Добре торгувалось": Незалежно від твого статусу в соціумі - ми всі рівні. Не можна насміхатися та задирати інших.

Вірш "Добре торгувалось" за жанром співомовка. Співомовка - це невеликий ліро-епічний вірш сатиричного або гумористичного змісту, в основі якого лежить народний анекдот, приказка.

Дьо́готь — темна густа в’язка смолиста з неприємним запахом рідина, що утворюється при сухій перегонці дерева, торфу, бурого та кам’яного вугілля.

Читати вірш "Добре торгувалось" повністю онлайн:

Чи в Києві, чи в Полтаві,
Чи в самій столиці
Ходив чумак з мазницею
Помежи крамниці.

І в крамницях, куди глянеш,-
Сріблом-злотом сяє,-
А йому то і байдуже:
Він дьогтю питає!

Реготять купці дурнії,
А він тільки сплюне
Та й до другої крамниці,
Багатшої, суне.

В найбагатшії крамниці
Два купці сиділо,
І туди чумак заходить
З мазницею сміло:

"Добридень вам, добрі люди!"
Та й зачав питати,
Чи нема у них принаймні
Дьогтю де продати.

"Нєту, нєту! — купці кажуть
Та й, шельми, сміються: —
Здєсь нє дьоготь — толькі дурні
Адні продаються!"

А чумак їм: "То нівроку ж,
Добре торгувалось,
Що йно два вас таких гарних
На продаж осталось".

Біографічні відомості автора вірша "Добре торгувалось":

Степан Васильович Руданський народився 25 грудня 1833 року (за старим стилем) в селі Хомутинці Вінницького повіту в родині сільського священника.

Після початкової науки в дяка вчився у Шаргородській бурсі (1842–1849) та Подільській духовній семінарії у Кам’янці-Подільському (1849–1855).

В 1856 році Руданський приїздить до Петербурга і проти волі батька, вступає не до духовної академії, а до медико-хірургічної.

У Петербурзі Руданський зблизився з гуртком українських письменників, що готував журнал «Основа».

У 1859 він почав друкуватися. Писав в жанрі романтичної балади («Розбійник», «Вечорниці», «Упир», «Розмай» та ін.), в них помітний вплив фольклору й Т.Шевченка. Руданський згодом перейшов до громадянської поезії, засудження кріпацтва

Після закінчення академії Руданський одержав призначення працювати повітовим лікарем на південному побережжі Криму, куди він і приїхав 1861 року. У 1861–1873 рр. Руданський працював міським лікарем в Ялті, а також лікарем у маєтках князя Воронцова.

Руданський перекладав з античної та російської літератур (Гомер, Вергілій, Лермонтов).

У 1869 році його обрали почесним мировим суддею Сімферопольсько-ялтинського мирового округу.

Влітку 1872 року в Криму спалахнула епідемія холери, і Руданський взявся винищувати джерела інфекції і сам захворів. Напружена робота, загальне ослаблення організму викликали загострення давньої недуги – туберкульозу легенів.

Помер Руданський у Ялті 21 квітня 1873 (за старим стилем).