Сашко - Грицько Бойко

Поетичний твір українського автора Грицька Бойка "Сашко" розповідає про негідну поведінку хлопчика, на ім'я Сашко, який не поступився місцем старому дідусеві, який ледь стояв.
Автор засуджує такі негативні риси Сашка, як: байдужість, невихованість та неввічливість.

Головна думка вірша "Сашко": Поводься з людьми так, якби ти хотів, щоб поводилися з тобою. Якщо ви любите отримувати тільки хороше, то значить, і віддавати повинні тільки хороше. Варто поважати людей похилого віку, адже на їхньому місці буде кожен з нас.

Твори Грицька Бойка проженуть сум, а натомість подарують всім радість, сміх та хороший настрій. Вчені довели, що сміятись корисно, бо якщо народ співає і сміється, - в нім здорове серце б'ється.

Читати вірш "Сашко" повністю онлайн:

Сашко в трамваї повному,—
Розсівся він «як слід»…
А біля нього згорблений
Стоїть старенький дід.
Хтось до Сашка звертається:
— Чи вас у школі вчать,
Як місце дати старшому,
Як старших поважать?
– Та вчать,— Сашко відказує,
Але оце якраз
Розпочались канікули —
Ніхто не учить нас!..

Питання до дітей за змістом вірша "Сашко":

— Де відбувалися описані події?
— Хто стояв біля Сашка?
— Яким був дідусь?
— З якими словами звернулися пасажири до хлопця?
— Що відповів Сашко?
— Чи погоджуєтесь ви з ним?

Біографічні відомості автора вірша "Сашко":

Григорій Бойко народився 5 вересня 1923 року в селі Оленівка на Донеччині. Закінчив місцеву сільську семирічку, а потім вчився в Оленівській рудниковій школі, до якої щодня потрібно було діставатись по декілька кілометрів пішки та потягом.

Закінчення школи припало на рік початку Другої світової війни, тож Грицько пішов на передову захищати рідну землю. Спочатку був рядовим, а потім став офіцером-зв’язківцем. У боях під Сталінградом був поранений і контужений. За бойові подвиги ушанований декількох нагород.

Після завершення війни Григорій Бойко вступив на літературний факультет Донецького педагогічного інституту. Закінчив його 1949 року з відзнакою. Після цього декілька років працював  в обласній газеті «Радянська Донеччина».

1950 року вийшла перша збірка віршів Г. Бойка під назвою «Моя Донеччина». Це були вірші для дорослих. Але вже наступна збірка, що вийшла через рік, містила поезію для дітей і називалась «Будем шахтарями». Відтоді поет писав лише для дітей.

Поезія Грицька Бойка відрізняється особливим гумором, що по-доброму висміював вади дитячого характеру, такі як хвалькуватість, бешкетництво, задавання, підлабузництво, вередливість, балакучість тощо.

Окремі збірки поета присвячені рідній Донеччині – «Будем шахтарями», «Ми з Донбасу», «Шахтарочка». В деяких творах Г. Бойко розповідав дітям про їхніх ровесників з-за кордону, наприклад, «Два хлопчики Сміти», «Славків гість», «Діти Чилі».

Грицько Бойко займався також перекладами. Так, для дітей він переклав твори С. Маршака, К. Чуковського, А. Барто, С. Михалкова та багатьох інших поетів.