Смішинки про школу (збірка) - Грицько Бойко

А чи знаєте ви, які найулюбленіші вірші у дітей? Звичайно ж смішинки-веселинки. Адже яка дитина не любить сміятися?

Пропонуємо Вам і вашим дітям збірку відомих, гумористичних віршів Грицька Бойка, які точно оцінить ваша дитина. Тут зібрані життєві та кумедні історії зі шкільного життя, які підійдуть для свят чи комедійних сценок в школі. Вчити на пам'ять вірші - дуже корисно для розвитку дітей, їхньої пам'яті та дикції. Тепер проводити разом час буде не тільки весело, але й корисно!

Ми зібрали для вас найвеселіші віршики для дітей шкільного та дошкільного віку. Завдяки своїй римі, веселому змісту та коротенькій формі, хлопчики та дівчатка з радістю та легкістю вивчатимуть вірші.

Щоб процес вивчення віршів був цікавим та невимушеним, AudioMama підготувала збірку гумористичних віршиків, які змусять вашого малюка посміхнутись!

Читати вірші зі збірки смішинок українською мовою онлайн:

ЩОБ НЕ ЗАПІЗНИТИСЬ
Мама черепаха
В серпні перший раз
Проводжала сина
В школу, в перший клас.
А чому це в серпні?
Ясно нам чому:
Щоб не запізнитись
На урок йому!

ДЕ ІВАНКО?
— Де Іванко? — запитав
наш учитель Тому.
— Та він ногу поламав
і побіг додому!

САШКО
Сашко в трамваї повному,—
Розсівся він «як слід»…
А біля нього згорблений
Стоїть старенький дід.
Хтось до Сашка звертається:
— Чи вас у школі вчать,
Як місце дати старшому,
Як старших поважать?
– Та вчать,— Сашко відказує,
Але оце якраз
Розпочались канікули —
Ніхто не учить нас!..

ПОЯСНИЛА
— Чого увесь урок ти, Лідо,
пасешся в зошиті сусіда?
— Перевіряю я Семена:
чи вірно він списав у мене?

ШВИДКО ВІДПОВІВ
Коли прийшов зі школи внук,
Дідусь щоденник взяв до рук:
— За віщо двійку ти схопив?
— За те, що швидко відповів...
— За те, що швидко? — гримнув дід.
За це ж п'ятірки ставить слід!
— Та що ви, діду, кричите?
Сказав я швидко, та не те...

КРУТЬКО
Толі в класі не сидиться,
Непосиді все б крутиться.
То щипа свого сусіда,
То поглядує навкруг,
То під партою обіда,
То на парті ловить мух...

Хтось запитує у Толі:
- Ти завжди крутько такий?
- Ні, не кожен день я в школі,
У неділю ж — вихідний!

ХТО ЧИМ ХВАЛИТЬСЯ
— Починаю я завжди
Першим перекличку!

— А я першим на труді
Вистругав поличку!

— А я першим весь урок
Руку підіймаю!

— А я... першим на дзвінок
З класу вибігаю!!!

ДЕ БУКВАРИК?
— Де твій букварик?
— В портфелі новому.

— Ну, а портфель де?
— У столику дома.

— Взяв би із столу.
— Так стіл же замкнувся...

— То відімкнув би.
— Ключа я забувся...

— Де ж це той ключ?
— У портфелі новому.

— Ну, а портфель де?
— У столику дома.

«КОНСУЛЬТАНТ»
Весною біля школи
Усім знайшлося діло:
Гуртом ямки копали
І деревця садили.

Один Мишко тинявся
І потирав долоні,—
Він був за консультанта
У нашому загоні.

До кожного підходив,
Повчав нас без упину:
— На дно насипте гною,
А зверху — вогку глину!

Та корінь засипайте
Мерщій, Катюшо й Людо,—
Бо яблунька засохне
І яблук тут не буде.

— Авжеж не буде яблук,—
Промовила Катюша,—
Бо це, як хочеш знати,
НЕ ЯБЛУНЬКА, А ГРУША!

ПОБІГ І ПРИБІГ
— Розкажи, як в змаганнях шкільних
Ти із бігу усіх переміг?..
— Ну, спочатку я, значить, — побіг,
Ну, а потім я, значить,— прибіг!

П'ЯТІРКА
— Сьогодні ми диктант писали!
— То що ти хочеш цим сказать?
— П’ятірок в нас тепер чимало!
— Напевно, вже і в тебе п’ять?
— Та ні, у мене лиш четвірка...
— Чому ж не п’ять, скажи, хлопча?
І тут малий зітхає гірко:
— П’ятірок всім не вистача...

ТЕЖ САМЕ
— Ну, хіба таке годиться?!
В тебе знову одиниця!
— А мене сьогодні, мамо,
Запитали знов те ж саме!

ЗА ЩО ДВІЙКА!
— За що двійка?
— За казки!
— Що? Не вмів читати?
— Ні, я добре прочитав,
Можу й розказати...

— За що ж двійка?
— За казки!
— Ну й задав мороку!..
— Ох, на співах я читав
Їх під час уроку...

Біографічні відомості автора віршів зі збірки смішинок:

Григорій Бойко народився 5 вересня 1923 року в селі Оленівка на Донеччині. Закінчив місцеву сільську семирічку, а потім вчився в Оленівській рудниковій школі, до якої щодня потрібно було діставатись по декілька кілометрів пішки та потягом.

Закінчення школи припало на рік початку Другої світової війни, тож Грицько пішов на передову захищати рідну землю. Спочатку був рядовим, а потім став офіцером-зв’язківцем. У боях під Сталінградом був поранений і контужений. За бойові подвиги ушанований декількох нагород.

Після завершення війни Григорій Бойко вступив на літературний факультет Донецького педагогічного інституту. Закінчив його 1949 року з відзнакою. Після цього декілька років працював  в обласній газеті «Радянська Донеччина».

1950 року вийшла перша збірка віршів Г. Бойка під назвою «Моя Донеччина». Це були вірші для дорослих. Але вже наступна збірка, що вийшла через рік, містила поезію для дітей і називалась «Будем шахтарями». Відтоді поет писав лише для дітей.

Поезія Грицька Бойка відрізняється особливим гумором, що по-доброму висміював вади дитячого характеру, такі як хвалькуватість, бешкетництво, задавання, підлабузництво, вередливість, балакучість тощо.

Окремі збірки поета присвячені рідній Донеччині – «Будем шахтарями», «Ми з Донбасу», «Шахтарочка». В деяких творах Г. Бойко розповідав дітям про їхніх ровесників з-за кордону, наприклад, «Два хлопчики Сміти», «Славків гість», «Діти Чилі».

Грицько Бойко займався також перекладами. Так, для дітей він переклав твори С. Маршака, К. Чуковського, А. Барто, С. Михалкова та багатьох інших поетів.