Загублена писанка - Ірина Мацко

Маленька дівчинка Катруся напередодні свята готувала великодній кошик. Він був наповнений всілякими смаколиками, але не вистачало головного - писанок. Тож не довго думаючи, взялася дівчинка вимальовувати всілякі узори на яєчках. Але не помітила вона, як одне з розфарбованих яєчок впало в траву. Дівчинка вже повернулася до хати, й не помітила пропажі, а наша писанка тим часом покотилася до будки песика, на ім'я Сірко. Він ніколи нічого подібного не бачив, тож вирішив відкотити яєчко до кота Мацика, щоб не мати зайвих турбот. Кіт побачивши писанку розпізнав в ньому яєчко, яке раніше бачив у курнику. Тому він вирішив повернути пропажу до курей. А вже на ранок всі почули великодні дзвони у церкві, й зрозуміли, що то було не просте яєчко, а великоднє.

Казка "Загублена писанка" Ірини Мацко розповідає про один з християнських звичаїв розписувати писанки та освячувати святкову їжу.

Великдень - одне з найбільших й найшанованіших після Різдва християнських свят. Воно присвячене воскресінню Христа. В Україні, зазвичай, напередодні цього свята печуть паски та фарбують яйця. Всі ці смаколики збирають у великодні кошики, які потім несуть освячувати в церкву. А вже потім українці пригощають цими смаколиками своїх друзів та рідних.

Читати казку "Загублена писанка" повністю онлайн:

Трапилась ця пригода у передвеликодній вечір. Маленька Катруся сиділа на лавочці біля хати і розписувала яєчка. Кошичок для посвячення уже був готовий. Все Катруся туди поклала: і пасочку, яку спекла їй мама, і ковбаску, хрін, трошки масла, шматочок шиночки, прикрасила все зеленню і квітами. Тільки писаночок не хватало. От тепер сиділа розклавши пензлики та фарби на лавці і виводила дивні узори. Завтра зранку вона з батьками понесе найкращий кошичок у церкву, щоб освятити.

Катруся дуже старалася виводячи узори на яєчку і не помітила, що писаночка, яку вона щойно розписала і поставила на лавку, помаленьку покотилась по лавці і упала в траву. Потім далі по горбочку. А Катруся розписала усі яєчка і пішла у хату не замітивши що одного немає.

Котилась-котилась і писаночка прикотилась до будки де жив песик Сірий. Та й стук до його стінки. Сірий злякано вискочив. Дивиться перед його будкою лежить щось маленьке, кругле і кольорове.

- Кістку господар кинув чи що? - понюхав. – Ні, м’ясом не пахне. Я такого запаху не знаю, напевно камінчик тільки дуже дивний якийсь і кольоровий. Нащо мені тут камінців перед будкою? Відкочу його до кота Мацика, нехай він морочиться.

Так і зробив. Кіт Мацик мирно спав собі скрутившись клубочком біля хати. Сниться йому мишка, якою він грається, а вона чимдуж він нього утікає. Раптом чує щось муляє його у лапку. Прокинувся Мацик і бачить, що біля лапки якийсь наче яєчко лежить. Та якесь дуже кольорове. Такого кіт Мацик не бачив, коли заходив у курник.

- Що ж з ним робити? Може погратись? Мишки ж все одно немає. Пограюсь я яєчком.

І почав кіт лапками яєчко катати туди-сюди, туди-сюди. Наче з мишкою грається. Але скоро ця гра набридла.

- Ні таки мишка краще. Вона жива й утікає так цікаво, а тут що, лише котиться і все. Піду я, мабуть, мишку зловлю, а яєчко до курей віднесу. Напевно вони його загубили.

Прикотив до курочок.

- Ось, тримайте, кури. Це ви десь загубили.

Розквоктались кури, позбігались усі дивитися, що ж це таке котик приніс. Якесь мальоване, чудне.

- Це твоє Рябенька, - сказав впевнено півник, - ти також така, наче розмальована. – Бери і висиджуй.

- Так – так – так, твоє, твоє, - заквоктали кури.

Ну що ж робити Рябенькій. Сіла на яєчко. Сидить, сидить, а воно холодне. До півночі сиділа. А кури тільки запитують – ну що там, загрілось? Що там, буде з нього курчатко?

Так і просиділи кури над яєчком. І очей не стулили.

А над ранок почули дзвін Великодних дзвонів у церкві, що початок великого свята звіщали і людей у церкву на освячення закликали.

- Великдень, великдень – загуло на подвір’ї. Тепер усі здогадалися, що то було за яєчко мальоване. І песик Сірий і кіт Мацик і курочки з півнем.

Зібрались вони біля порога хати з писанкою і коли Катруся з батьками виходила з кошичком, щоб іти у церкву – урочисто віддали їй мальоване яєчко.

- Дякую, мої любі. Саме цієї писаночки мені не вистачало. Я шукала її весь ранок. А тепер я освячу у церкві її і поділю між вами. Ви її врятували.

Катруся поставила писанку на самий вершечок у кошичок і понесла у церкву. А після освячення усі мешканці двору скуштували свячену писаночку, яку вони врятували. І були від цього дуже горді та щасливі.

Питання до дітей за змістом казки "Загублена писанка":

— Хто є автором тексту "Загублена писанка"?
— Коли трапилась ця історія?
— Хто головний герой цієї казки?
— До якого свята готувалася сім'я Катрусі?
— Що робила Катруся?
— Що трапилось з однією писанкою?
— Яку кличку мав песик?
— Яка кличка у котика?
— Чи знав котик, що з'явилося біля нього?
— Кому прикотив яйце кіт Мацик?
— Що з яйцем робила курка Рябенька?
— Як писанка повернулася до Катрусі?
— Куди зранку пішла Катруся зі своїми батьками?

Біографічні відомості автора казки "Загублена писанка":

Ірина Олександрівна Мацко (нар. 21 травня 1978, м. Тернопіль) — українська дитяча письменниця, ілюстратор, казкарка, член НСПУ (з 6 березня 2018), громадський діяч, видавець, голова ГО «Творчий простір ОРЕЛІ», керівник креативної студії «ІРИска».

2000 — закінчила Тернопільську академію народного господарства (нині національний економічний університет, спеціальність — економіст);
2002 - 2008 — ілюстратор, дизайнер-верстальник, художній редактор Тернопільського видавництва «Лібра Терра».
2007 — закінчила Українську академію друкарства (2007, спеціальність — графіка, ФПК); навчалася на курсах «Комп'ютерної графіки та дизайну» Тернопільського технічного університету імені Пулюя. Від 2007 — початок роботи приватним підприємцем-видавцем, видавництво «ІрМа».
2009 - 2010 — головний редактор газети «Історія кохання», журналів «Дошкільнятко», «Вовк та Заєць», «В'язання» Тернопільського відділення київського видавництва «Нова дитяча література».
серпень 2011 - 2015 — бібліотекар Центральної дитячої бібліотеки м. Тернополя.
2011 — провела й організувала перший у Тернополі дитячий літературний фестиваль «Дивокрай».
2012 — директор фестивалю у рамках міжнародного симпозіуму «Література. Діти. Час» від ЦДЛДЮ.
з 2014 — член ВТ «Просвіта» ім. Т.Шевченка.
з жовтня 2015 — засновниця та керівник креативної студії «ІРИска» — дитяча кімната творчого розвитку дітей і дорослих, заняття, майстер-класи, курси.
2018 — диплом казкознавця. Пише терапевтичні та повчальні історії. Член НСПУ з 6 березня 2018 року. Експерт УКФ з 2018 року у напрямку література та видавнича справа. Автор та координатор літературно-мистецького конкурсу для дітей «ТЕРНОслов» заснованого у 2018 році.

Письменниця, ілюстратор і видавець Ірина Мацко - представник сучасного покоління молодих українських авторів. Її талант багатогранний. Вона пише дитячі книги та жіночу прозу, створює фотоальбоми, ілюструє шкільні підручники й зошити. Роботи цього автора підкуповують щирістю і вірою в хороше, вчать доброті й турботі про ближніх, вселяють оптимізм і дарують «райдужний» настрій. Всією своєю творчістю Ірина Мацко підтверджує стару, як світ, істину: щастя в наших руках, тому не сидіть склавши руки в очікуванні сонячного світла, а вчіться танцювати під дощем.