






Дуже легко та невимушено можна запам'ятати не тільки назви тварин, а й вивчити основні їх характеристики, риси поведінки, зовнішній вигляд та вподобання за допомоги віршованих рядочків про звірят відомих українських поетів.
Тексти дитячих віршиків про тварин:
Підростай швиденько
Приніс учора татко
Сіреньке цуценятко.
Воно із нами грається
І зовсім не кусається.
- На молочка, маленьке,
Та підростай швиденько.
(Г. Сафонова)
Білочка
Хвіст трубою, спритні ніжки —
Плиг із гілки на сучок! —
Носить білочка горішки
В золотий свій сундучок.
В неї й очі, мов горішки,
Кожушинка хутряна,
Гострі вушка, наче ріжки, —
У дуплі живе вона.
(Грицько Бойко)
В лісі є зелена хата
В лісі є зелена хата,
Там поснули ведмежата,
А найменший — вереда —
Сивій мамі набрида.
Каже: «Я не хочу спати,
Утечу вночі із хати,
Коли меду не даси,
Риби, сала, ковбаси!»
«Люлі-люлі, треба спати, —
Над синком шепоче мати, —
Як заснеш — тобі усе
Сон в корзині принесе».
(Платон Воронько)
Їжачки
Їжачок-хитрячок
Гострі голки має,
На них яблука, гриби
Швидко натикає,
Їжачата з нетерпінням
Його всі чекають,
Своїй мамі-їжачисі
Вдома помагають.
(Г. Комісарова)
Польова мишка
Жила руда мишка у полі.
Житечка мала доволі.
Зерно по зернині тягала,
У нірку глибоку ховала.
Не боялась мишка нікого.
Назбирала пуху м'якого.
Настелила у нірці перинку,
Щоб було де спати узимку.
(К. Перелісна)
Лис
Під горою хвойний ліс,
За горою хижий лис.
Вкрита травами гора.
Збоку – лисяча нора.
Лис ховає недарма
Від собак свого хвоста:
Як навідався курник –
То відразу півень зник!
(Варвара Гринько)