Подарунок - Марія Пономаренко

Зворушлива казка "Подарунок" Марії Пономаренко розповідає про те, як малі лісові звірята готувалися до найпрекраснішого свята весни - Дня Матері. Всі старанно готували подарунки, і тільки маленький зайчик, на ім'я Сіра Шубка був занепокоєний, бо не міг нічого придумати, що подарувати своїй матусі. Весняна квітка пролісок, яку знали всі, але не знав маленький зайчик, бо то була його перша весна, порадила йому подарувати себе. Зайчику ця ідея не сподобалась, адже якщо він зірве цю прекрасну квітку, вона більше ніколи не ростиме. Але йому на думку спала інша ідея, він подарує квітку мамі, яка ростиме в землі. Подарунок розчулив не тільки маму зайчиху, але й всіх інших лісових мешканців. Всі колективно вирішили, що приз за найкращий подарунок матусі отримає Сіра Шубка, але при одній умові, якщо він поділиться зі своєю матусею!

Головна ідея дитячої казки "Подарунок" Марії Пономаренко: добрі діла не тільки прикрашають людину, але й нагороджують.

Читати казку "Подарунок" повністю онлайн:

Настала весна. Багато клопотів з'явилося у звірів та птахів. Усі вони чепурили свої оселі, лісові галявини. Дехто змінював вбрання: зайці скидали білі шубки, а натомість одягали сірі, вовки та ведмеді лише обновляли старі кожухи, бо не звикли міняти кольору.
Та найбільше метушились малята, потай від усіх готуючи подарунки, адже незабаром — мамине свято. У цей день на головній лісовій галявині мали зібратися найповажніші мешканці лісу й вирішити, кому ж присудити головний приз за найкращий подарунок.
Засмучений, сидів у своїй хатинці лише зайчик Сіра Шубка. Йому теж хотілося порадувати маму, проте він ніяк не міг придумати для неї подарунка. Ось зайчик вийшов надвір. У лісі де не глянь — біжать струмки.
На горбочку, якраз біля головної галявини, побачив зайчик Сіра Шубка блакитну квіточку на тонкій стеблині.
— Хто ти? — запитав зайчик.
— Пролісок, — відказала квіточка, — Дуже соромно не знати мене, адже розквітаю я щовесни.
— Це моя перша весна, — зніяковів зайчик, — тому й не чув про тебе.
— Ага, он воно що! — розсміявся пролісок. — А чому ти такий засмучений?
— Як же мені не сумувати? Завтра мамине свято, а я подарунка ще не маю.
Пролісок співчутливо подивився на зайчика, трохи подумав та й каже:
— То, може, візьми мене та й подаруй своїй мамі...
— Як же я візьму?! — розгубився зайчик. — Ти ж тоді не будеш рости.
— Звісно, не буду, — зітхнув пролісок, — але ж ти не маєш подарунка. Усі матимуть, а ти — ні.
— Дякую тобі, проліску, — раптом зраділо зайченя. — Тепер я знаю, що подарувати мамі!
І ось в день свята мам геть усі дітки прийшли на головну лісову галявину. Кожне з них принесло дбайливо загорнений у торішнє листя подарунок.
Тільки в Сірої Шубки в лапках не було нічого. Подарунки ті були й справді напрочуд гарні: різьблені скриньки й розфабовані мисочки, горішки й ткані рушнички, вишивані серветки й намисто з шипшини. Нарешті дійшла черга й до Сірої Шубки. Зайчик узяв маму за лапку й повів на горбочок: там синіла квітка.
— Я дарую тобі, матусю, ось цього проліска. Тільки зірвати його я не міг, адже він тоді не ростиме. Дякую тобі, мій любий синочку, — розчулилася зайчиха, — Дякую за чудовий подарунок!
Коли ж усі подарунки було мамам вручено, до лісових мешканців звернувся ведмідь, на ймення Буркотун:
— Ми тут порадилися й вирішили головний приз віддати зайчикові Сірій Шубці,
— Ура! — закричали звірята, бо їм сподобалися слова старого ведмедя,
— Тримай міцно! — Буркотун подав зніяковілому зайчикові лозяного кошика, вщерть наповненого рожевобокими яблуками, ще восени зірваними з лісової яблуньки. — їж на здоров'я, та не забудь маму почастувати, — Буркотун весело примружив очі.
— Не забуду! — сказав зайчик і подав кошик із яблуками мамі.

Питання до дітей за змістом казки "Подарунок":

— До якого жанру належить твір?
— У якому розділі підручника можна розмістити цей твір?
— Хто є головними дійовими особами твору?
— З якою квіткою познайомився зайчик?
— Що порадив пролісок Сірій Шубці?
— Які риси характеру проявило зайченя, вибираючи подарунок для мами?
— Що отримав зайчик за перемогу?
— Чому зайчик отримав головний подарунок?
— Чому навчає казка "Подарунок"?

Біографічні відомості автора казки "Подарунок":

Марія Пономаренко - (8 березня 1945, Левків, Житомирського району) — дитяча письменниця.
Лауреат літературної премії імені Наталії Забіли.

Марія Пономаренко — авторка понад п'ятдесяти збірок казок, віршів, п'єс, вистав. У творах автора цікаві сюжети, образи, чимало їх присвячено найголовнішій темі — родині.

Талановитий письменник для малечі – довірливий співрозмовник. Твори такого митця не залежуються на поличках книгарень і бібліотек. До таких дитячих письменників належить і Марія Пономаренко. Вірші поетеси у простій для дитячого сприймання формі навчають малят важливим речам: любити маму й тата, дбайливо ставитись до рідної природи, змалечку працювати. Її твори часто друкуються в державній та обласній пресі. Понад 200 казок прозвучало на українському радіо у «Вечірній колисанці», її твори друкувались у журналах: «Малятко», «Барвінок», «Юний натураліст», «Старшокласник», згодом - «Дзвіночку», «Пізнайко».

Творча праця Марії Пономаренко та її активна життєва позиція сприяють розвитку світогляду та формуванню духовності української дитини. Вона постійно виступає у дитячих садках, студентських аудиторіях, перед вчителями області. Тісно співпрацює з газетами та журналами «Дошкільне виховання», «Дитячий садок. Мистецтво», «Дитячий садок», «Початкова освіта», «Шкільний світ».

Разом з композитором Іваном Островерхим створено 300 пісень, дитячу оперу «Іменини кози Мокрини», яка вийшла окремою книжкою, музичні казки «Зарядка для сина», «В ліс прийшла красуня Осінь», «Намисто для тітки Сойки», «Котить заєць капустину» та інші. Марія Антонівна подарувала Україні чотири авторські читанки — «Подарунок», «Жайвір», «Усміхнений сонях», «Сонячна країна».