Скільки річок в Україні? - Володимир Лучук

Вірш "Скільки річок в Україні?" Володимира Лучука розповідає про красу, велич та могутність українських водойм.

У вірші зустрічається аж 14 річок України, серед яких: Тиса, Прут, Латориця, Білий та Чорний Черемош, Дністер, Стрий, Уж, Донець, Дон, Дніпро, Десна, Ворскла та Західний Буг.

Значення річок настільки велике, що складно собі навіть уявити, як би ми жили без них. На щастя, це і не потрібно, адже вони у нас є! Але не тільки ми потребуємо їх, але й вони нас. Всі ріки України потребують порятунку, адже на їхніх плечах лежить велика відповідальність - забезпечувати людей водою. Відповідно велике навантаження, забруднення та втрата здатності до самоочищення - неминуче. Тому заощаджуй воду, не сміти біля водойм, люби та поважай природне багатство нашої країни. Майбутнє залежить саме від нас!

Читати вірш "Скільки річок в Україні?" повністю онлайн:

Угорі орли літають,
а внизу потоки грають.
Не відома горам тиша:
буйні води котить Тиса,

Рине(1) Прут і Латориця,
Черемоші два іскряться:
один — Білий, другий — Чорний,
кожен смілий та проворний...

Під Карпатами Дністер
тихе плесо розпростер,
як волошки, голубий
у Дністер впадає Стрий.

А по той бік гір чимдуж
поспішає долом Уж.
А над Ужем, кожен знає,
місто Ужгород зростає!

Крізь Донбас повз терикони(2)
мчить Донець без перепони, —
шлях верстає гін(3) за гоном,
щоб з'єднатись з тихим Доном.

Ось Дніпро біжить невпинний,
річка — символ України.
На зеленій на Десні
просто диво навесні.

І на Ворсклі у свічадо(4)
полтавчанки зорять(5) радо.
України крайній пруг(6)
обмива Західний Буг.

1. – Бурхливо потече.
2. – Насипи із пустої породи біля шахти.
3. – Частина шляху.
4. – Дзеркало.
5. – Дивляться.
6. – Край чого-небудь.

Питання до дітей за змістом вірша "Скільки річок в Україні":

— Які гірські річки згадуються в вірші "Скільки річок в Україні"?
— Які два Черемоші іскряться?
— Яка ріка плине під Карпатами?
— Яка річка впадає у Дністер?
— Біля якої річки зростає місто Ужгород?
— Яка річка тече повз терекони?
— Річка - символ України?
— На якій річці дивовижно на весні?
— На якій річці відпочивають полтавці?
— Яка річка омиває крайній пруг?
— З якою річкою з'єднується Дінець?
— Скільки назв річок Зустрічається в вірші?

Біографічні відомості автора вірша “Скільки річок в Україні?”:

Володимир Іванович Лучук народився 27 серпня 1934 на Холмщині в селі Матче Грубешівського повіту Люблінського воєводства (тепер Польща). Батьки поета мали досить багату бібліотеку.

Ще в дитинстві виявилося зацікавлення Володимира Лучука літературною творчістю (першого вірша він написав у сім років).

1945 року сім’я Лучків переселилася на Волинь, де в місті Рожище Лучук навчався у середній школі. Закінчив Львівський університет ім. І. Франка (1958). 1957–1958 працював у львівській молодіжній газеті «Ленінська молодь» (тепер «Молода Галичина»), 1958–1963 обіймав посаду старшого редактора поезії в редакції журналу «Жовтень» (тепер «Дзвін»), 1963–1965 навчався в аспірантурі при кафедрі слов’янської філології Львівського університету, 1969–1975 був завідувачем відділу рукописів Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника, 1981–1984 був завідувачем редакції підручників для шкіл із польською мовою викладання (львівської філії видавництва «Радянська школа»), останній рік свого життя працював науковим співробітником у новоствореному Львівському відділенні Інституту літератури ім. Т. Шевченка. Член Спілки письменників України з 1960 року. 

Володимир Лучук є предтечею та яскравим представником «шістдесятництва» в українській поезії. Автор поетичних збірок «Довір’я» (1959), «Осоння» (1962), «Полум’я мене овіює» (1963), «Маєво» (1964), «Обрій на крилах» (1965), «Вагомість» (1967), «Поезії» (1968), «Братні луни» (1974), «Довір’я (вибране)» (1979), «Дивовид» (1979), «Навстріч» (1984), «Колобіг» (1986), книги перекладів «Друзі» (1987). Автор книжок віршів і казок для дітей «Уставати рано треба» (1962; поширене видання 1971), «Я малюю голуба» (1967), «Сіла хмара на коня» (1968), «Хитрий лис фарбує ліс» (1970), «Зелене Око» (1974), «Чарівний глобус» (1977), «Жива вода» (1980), «Казкова орбіта» (1981), «Маленькі друзі» (1984), «Дарунки для мами» (1985), «Загадковий зореліт» (1988), «Найрідніші слова» (1989), «Приховані подарунки» (2007).

Лауреат премії ім. Лесі Українки (1995, посмертно). Перекладав з усіх слов’янських мов; окремими виданнями вийшли антології серболужицької літератури для дітей «Ластівка з Лужиці» (1969) та «Пташине весілля» (1989; премія Товариства лужицьких сербів «Домовіна» 1990), збірки дитячих віршів Франтішка Грубіна «Про що співає деревце» (1975, з чеської) та Василя Зуйонка «Покотився клубок» (1978, з білоруської).

В упорядкуванні Володимира Лучука вийшли антології «Космічний акорд» (1981), «У вінок Каменяреві» (1984), «Оріон золотий» (1986), «Молода Муза» (1989), «Найдорожчий скарб» (1990), «Дзвінок з минулого» (1991). Поезії Володимира Лучука надруковано в перекладі понад двадцятьма мовами народів світу.

Помер у дорозі зі Львова до Києва, похований на Личаківському цвинтарі.