
Ось вже й настав другий місяць літа, а значить ось-ось всі відзначатимуть одне з найцікавіших свят у році - Івана Купала. Сьогодні AudioMama розповість всім батькам, вчителям та їхнім дітям, коли і як відзначають Івана Купала та історію походження цього свята.
Свято Івана Купала, або як його ще називають Купайла, вважається язичницьким святом. Це свято полюбляють як дорослі, так і малі. Щороку українці беруть участь в різних гуляннях, пов'язаних зі святом: плетуть вінки, стрибають через багаття та збирають цілющі трави.
Змістовна та цікава розповідь історії свята Івана Купала - це можливість зробити внесок в розвиток вашої дитини про цінні культурні та фольклорні знання та популяризувати народні традиції рідного краю. А перетворити науку в приємне проведення часу, допоможе розвивальне, анімаційне відео українською мовою для дітей будь-якого віку.
Познайомте малюка з історією виникнення свята та його традиціями разом з AudioMama.
Читати про історію та традиції свята "Івана Купала" повністю онлайн:
Щороку, свято Івана Купала відзначають 7 липня. А точніше - в ніч на цю дату, адже гуляння розпочинаються ще увечері 6 липня і тривають всю ніч.
Спочатку свято Купайла відзначалось в день літнього сонцестояння (зазвичай це 21 червня), коли ніч вважалася особливою, адже була найкоротшою в році. Після прийняття християнства на Русі це свято не зникло, а дещо змінилось. Дату свята змістили на 7 липня - день, коли християни східного обряду відзначають Різдво Іоанна Хрестителя.
У чарівну ніч, напередодні Купайла, виконувалося безліч обрядів, і всі вони були пов'язані з водою, вогнем і травами.
В цей день також збирали квіти та трави, які мали цілющу силу: вважалося, що вони здатні врятувати людину від хвороб та недуг. А ще існувало повір'я, що в ніч на Івана Купала зацвітає папороть, і за ті, лічені хвилини, що цвіте квітка, можна побачити всі нечувані та невідані скарби, що були глибоко заховані під землею.
Існував також звичай купатися. Хоча в деяких регіонах люди вважали таке купання небезпечним, оскільки на Івана Купала іменинником був сам водяний. А він не любить, коли люди лізуть в його царство та "каламутять" воду.
За народною традицією увечері 6 липня люди збираються на берегах водойм, влаштовують різні ігри, водять хороводи та співають народні пісні. Спалюють опудало з соломи, знищують купальське деревце. Символом свята є багаття, через яке дівчата з хлопцями увечері стрибають.
Молоді дівчата плетуть вінки з квітів і трав та пускають їх по воді із запаленою в центрі свічкою. Дівчина, чий вінок пропливе найдалі зі свічкою, що палає, незабаром зустріне свого милого.
"ОЙ, НА ІВАНА, ОЙ, НА КУПАЛА"
Ой на Івана, ой на Купала
Ой, там дівчина квіти збирала.
Квітоньки збирала, віночок сплітала,
Та й на синю хвилю, на Дунай пускала.
Ой, пливи, віночку, та по синій хвилі,
Та до тої хати, де живе мій милий.
Заплету віночок, заплету шовковий,
На щастя, на долю, на чорнії брови.
Ой, пущу віночок на биструю воду,
На щастя на долю, на милого вроду.
Ой, поплинь, віночку, прудко за водою,
На щастя, на долю милому за мною.