І. Я. Франко - Казка Лисичка і Рак

Повчальна та цікава казка "Лисичка і Рак" Івана Франка розповідає про те, як Лисичка зустріла Рака та стала насміхатися з його нешвидкої ходи. На що Рак запропонував їй побитися об заклад, що він добіжить перший до пенька, ніж Лисичка. Рак зовсім не був швидшим за Лисичку, але завдяки своїй кмітливості та розуму він з легкістю переміг.

Автор засуджує поведінку Лисички, адже не слід насміхатися над слабшими.

Головна думка казки "Лисичка і Рак": Де сила не візьме, там розум допоможе.

Читати казку "Лисичка і Рак" повністю онлайн:

Зустрілася Лисичка з Раком. Стала та й дивиться, як він помаленьку лізе. А далі давай над ним насміхатися.

— Ну, та й швидкий же ти, нема що й казати! Справжній Рак-неборак! А скажи мені, Раче-небораче, чи то правда, що тебе раз по дріжджі послали, а ти аж через рік з дріжджами прийшов, та й ті посеред хати розілляв?

— Може, коли й правда була,— каже Рак,— а тепер дуже на брехню схоже.

— Овва! Значить, тепер прудкіший став?

— Прудкіший чи не прудкіший, а тобі глузувати не дозволю. Коли хочеш знати, який я прудкий, то давай побиймося об заклад, що я швидше від тебе до того пенька добіжу.

— Що? що? що? — здивувалася Лисичка.— Ти хотів би зі мною наввипередки бігати?

— Не тільки побіжу, а хоч ти на один скок спереду ставай, то я швидше тебе на місці буду,— мовить Рак.

Побились вони об заклад. Стала Лисичка на один скок поперед Рака, а Рак учепився їй кліщами за хвіст. Рушила

Лисичка, біжить щодуху, аж курява здіймається. Добігла до пенька та й кличе:

— А де ти, Раче?

Нічого не чути.

— Ну, Раче, де ти там? — ще раз кличе Лисичка та й обернулась хвостом до пенька.

— Та ось де я! Давно вже жду тебе, аж трохи за пеньок забіг.

Питання до дітей за змістом казки "Лисичка і Рак":

— Хто написав казку Лисичка і Рак?
— Про що питала Лисичка Рака?
— Об що побилися Лисичка і Рак?
— За що учепився рак кліщами до Лисички?
— Коли лисичка бігла, що здіймалося у повітрі?
— За що забіг рак?
— Як рак провчив лисичку?

Біографічні відомості автора вірша "Лисичка і Рак":

Народився Іван Франко 27 серпня 1856 року в селі Нагуєвичі в Східній Галичині в родині селянина-коваля.
Навчався спочатку в школі села Ясениця-Сільна (1862–1864), потім у так званій нормальній школі при василіанському монастирі у Дрогобичі (1864–1867).

У 1875 році закінчив Дрогобицьку гімназію.
Восени 1875 р. став студентом філософського факультету Львівського університету.
Перші літературні твори — вірш «Народна пісня» (1874) і повість «Петрії і Довбущуки» (1875) були надруковані в студентському часописі «Друг».

Активна громадсько-політична й видавнича діяльність та листування з Михайлом Драгомановим спричинили арешт письменника за звинуваченням у належності до таємного соціалістичного товариства.
У 1880 р. вдруге заарештовують, обвинувачуючи в підбурюванні селян проти влади.
У 1881 р. став співвидавцем часопису «Світ», після закриття (1882) якого працював у редакції часопису «Зоря» й газеті «Діло».

В травні 1886 р. взяв з Ольгою Хоружинською шлюб у Павлівській церкві Колегії Павла Галагана.

У 1888 р. деякий час працював у часописі «Правда».
Зв’язки з наддніпрянцями спричинили третій арешт (1889) письменника.
У 1890 р. за підтримки М. Драгоманова стає співзасновником Русько-Української Радикальної Партії.
З 1908 р. стан здоров’я значно погіршився, однак він продовжував працювати до кінця свого життя.

Помер 28 травня 1916 р. у Львові.