Хлопчик і хвора мама - Василь Сухомлинський

Оповідання "Хлопчик і хвора мама" видатного українського письменника Василя Сухомлинського розповідає про те, як у хлопчика занедужала мама. Він дуже хотів потішити неньку. Тож йому на думку спала ідея намалювати сад. Але чи вдалося хлопчику порадувати маму? Та як вона на це відреагувала? Це ви дізнаєтесь прочитавши повний текстовий варіант на сайті AudioMama, або ж переглянувши анімаційне відео українською мовою, яке допоможе вашій дитині навчитися уважно слухати та переказувати.

Коротке, але водночас дуже цікаве оповідання Василя Сухомлинського "Хлопчик і хвора мама" виховає у наших дітях найголовніше - людяність, доброту, чуйність, уважність та повагу до рідних. Твір невеликий за обсягом, тож із легкістю сприйметься юними читачами.

Читати оповідання "Хлопчик і хвора мама" повністю онлайн:

У Хлопчика занедужала Мама. Зажурився синок. Думає, чим би потішити Маму? Прийшов він до неї, сів біля постелі й каже:
— Мамо, хочеш, я намалюю тобі сад? Тобі полегшає. Ти думатимеш, що гуляєш у справжньому саду.
— Добре, синку, намалюй мені сад.
Узяв Хлопчик великий аркуш паперу, намалював вишню з червоними ягодами, яблуню з рожевими яблуками. Намалював і вулик, і бджоли, і небо синє-синє.
Став малювати сонечко, та ніяк воно в нього не виходить.
— Мамо, навіщо малювати сонечко, — сказав Хлопчик. — Ось я відчиню вікно, дивись, яке воно сьогодні радісне.
Відчинив Хлопчик вікно, і Мама побачила радісне сонечко. Побачила й усміхнулась.

Питання до дітей за змістом оповідання "Хлопчик і хвора мама":

— У кого занедужала мама?
— Про що думав хлопчик?
— Що запропонував син мамі?
— Що синові не вдавалось намалювати?
— Як відреагувала мама на радісне сонечко?

Біографічні відомості автора оповідання "Хлопчик і хвора мама":

Народився Василь Олександрович Сухомлинський 28 вересня 1918 року в селі Василівці (тепер Кропивницька обл.) в бідній селянській сім’ї. Тут минули його дитинство і юність. Він вчився в рідному селі у школі та в 1933 році закінчив семирічку. Влітку 1933 року мати провела молодшого сина Василя до Кременчука.

Спочатку Василь Сухомлинський вчився в медичний технікум, але незабаром пішов звідти, вступив на робочий факультет, достроково закінчив його і був прийнятий до педагогічного інституту. З 1935 р. починається педагогічний шлях В. О. Сухомлинського.

У 17 років він став вчителем заочної школи недалеко від рідного села. Перевівся до Полтавського педагогічного інституту заочником і закінчив його в 1938 році. Закінчивши інститут, Сухомлинський повертається в рідні місця і працює викладачем української мови й літератури в Онуфріївській середній школі.

У 1941 році під час Другої світової війни добровольцем йде на фронт. У січні 1942 року Сухомлинський був важко поранений, довго лікувався і вже не зміг повернутися до військової служби. У червні 1942 року його призначили директором сільської середньої школи, де він працював до березня 1944 року.

9 лютого 1943 року подав заяву про вступ до ВКП(б). Як тільки рідні місця були звільнені, він повернувся на Батьківщину і став завідувачем районного відділу народної освіти. Проте вже в 1947 році Сухомлинський просився назад до школи.

У 1948 році Сухомлинський стає директором Павлиської середньої школи та працює, а цій посаді 23 роки (до кінця життя). В 1948 році це була звичайна, пересічна школа. 23 роки стали найпліднішим періодом його науково — практичної та літературно-публіцистичної діяльності. Звичайну сільську школу він перетворив у справжню педагогічну лабораторію, де видобував скарби педагогічної мудрості.

2 вересня 1970 року Василь Олександрович Сухомлинський помер.