Хто сильніший - Наталя Забіла

Віршована казка "Хто сильніший" розповідає про суперечку вітру з сонцем, які вирішили з'ясувати, хто з них сильніший. Вони влаштували між собою змагання, завдання якого полягало в тому, щоб зняти пухнасту шапку, теплий кожушок, кашне та ремінний поясок з хлопчика, на ім'я Костик.

Як вітер не старався і в гніві не зривав кожушок, але йому нічого не вдалося. Сонце ж не стало сердитись на хлопчика, воно просто заблищало та пригріло, і звичайно другокласник Костик сам від сонячного тепла зняв свою важку одежу.

Головна думка віршованої казки "Хто сильніший": Добро і ласка набагато сильніші, ніж злість та гнів.

Читати віршовану казку "Хто сильніший" повністю онлайн:

Одного разу Сонце й Вітер
Посперечались не на жарт:
Хто з них із двох сильніший в світі
І більш за те пошани варт?

Говорить Вітер: — Я суворий,
Я нажену на всіх страхи,
Я й розхвилюю синє море,
Я й на хатах зірву дахи!

Я взимку віхолою вію,
Усе заметами запну.
Я і тебе здолать зумію —
На тебе хмари нажену!

— Зате ж весною, — Сонце каже, —
Поглянь на перші квіточки:
На них мій промінь тільки ляже —
Вони й розкриють пелюстки.

І на деревах змерзлих, голих
Бруньки розпукуються теж…
Мені послушне все навколо,
Бо сили маю я без меж!

Як влітку все росте і спіє —
Це ж я життя всьому даю,
Це ж я усе навколо грію,
І все ласкаю, і люблю.

Коли ж пташиний спів замовкне,
Я порядкую як на те —
Звелю тихенько: «Листя, жовкни!» —
І листя стане золоте!

Скривився Вітер нетерпляче:
— Еге ж, це поки я притих!
А як подму, тоді побачиш,
Що залишу я з квітів тих!

Та ще й без жодного зусилля
Я на дерева налечу
І все те жовте листя з гілля
І позриваю, й розмечу!

Та що казати?! Нумо нині
Ходім провірим — хто із нас
Скоріш страху завдасть людині
І роздягти зуміє враз?!

Пішли. Аж глядь — по полю чітко
Веде до ставу людський слід.
І справді, здалека вже видко —
Людина вибігла на лід!

На голові пухнаста шапка,
На плечах теплий кожушок,
Кашне червоне в білу крапку
Та ще й ремінний поясок.

І ковзани в людини гострі…
Її впізнати можна враз!
Звичайно ж, ця людина — Костик.
Отой, що ходить в другий клас.

Ось він на старті, як годиться,
Пригнувшись на хвилину, став
Та й полетів, помчав як птиця
Через увесь широкий став!

А Вітер каже: — Ну й людина!
Та хто ж її не дожене?!
Зірву я миттю й кожушину,
І шапку, й в крапочку кашне!

Присвиснув Вітер і помчався,
На хлопця налетів як стій!
І тут, на диво всім, почався
Між хлопчаком і Вітром бій.

Завивши так, що стало жаско,
За шапку Вітер враз смикнув!
А Кость лише міцніш зв’язки
Під підборіддям затягнув.

Тоді, іще грізніш завивши,
Рвонув вітрило кожушок,
А Костик, ходу не спинивши,
Затяг тугіше поясок.

Вітрило за кашне узявся, —
Бо ще двобою не кінець! —
А Кость лиш дужче замотався
Й заткнув кінці за ремінець.

Та як почне робить фігури,
Виписувати кренделі!..
І Вітер зупинивсь похмуро
Та й ліг безсило на землі.

— Тепера я візьмусь за діло! —
Тут голос Сонце підвело
І заблищало, заясніло,
Розливши світло і тепло.

Воно торкнулось обережно
До хлопчакової щоки
Та й каже: — Скинь важку одежу,
Щоб далі бігать залюбки!

І Костик скинув кожушинку,
Жбурнув кашне і шапку в сніг
І, заспівавши пісню дзвінко,
Навколо ковзанки побіг.

Сплеснулась рибка в ополонці,
Лід заіскрився, наче скло…
І Вітер подививсь на Сонце
Та й каже: — Ти перемогло!

Питання до дітей за змістом віршованої казки "Хто сильніший":

— Які дійові особи вірша засперечалися?
— Чого стосувалася суперечка?
— Що може вітер нагнати взимку?
— Як впливає Сонце весною на квіточки?
— На кому Вітер і Сонце випробували свої сили?
— Що Сонце і Вітер побачили на полі?
— Як звали хлопчика?
— Як хлопчик був одягнений?
— В якому класі навчався хлопчик?
— На чому він катався?
— Що намагався зірвати з людини Вітер?
— Хто переміг у суперечці?

Біографічні відомості автора віршованої казки “Хто сильніший”:

Народилася Наталя Забіла 20 лютого (5 березня) 1903 року в Петербурзі у дворянській родині, яка мала давні культурні традиції. Після Жовтневої революції 1917 року сім’я переїхала в Україну й оселилася в Люботині, неподалік від Харкова. У 1925 році Наталя Забіла закінчила історичний відділ Харківського інституту народної освіти.

Після закінчення інституту працювала співробітником редакції журналу «Нова книга», в Українській книжковій палаті. Перші публікації Забіли з’являються 1924 року (вірш «Війна війні»). Незабаром молода поетеса увійшла в союз селянських письменників «Плуг». Виходить перший збірник лірики – «ДАЛЕКИЙ КРАЙ» (1926), а згодом і оповідання «За волю» і «Повість про Червоного звіра».

 У 1928 році виходить віршована розповідь для малюків «Про маленьку мавпу», після чого Наталя Забіла починає писати для дітей. Особливу популярність здобула «ЯСОЧЧИНА КНИЖКА» (1934), яка потім неодноразово перевидавалася. У роки Великої Вітчизняної війни Наталя Забіла жила і працювала в Казахстані. Повернувшись в Україну, очолювала Харківську письменницьку організацію, до 1947 року редагувала журнал «Барвінок».

За драматичну поему «ТРОЯНОВІ ДІТИ» (1971) та фантастичну п’єсу «ПЕРШИЙ КРОК» (1968) в 1972 році Наталя Забіла першою в Україні була відзначена премією ім. Лесі Українки. Наталя Забіла була упорядником «ЧИТАНОК» для другого (1933) і першого (1939) класів, які згодом неодноразово перевидавалися. Як громадський діяч, Наталя Забіла протягом багатьох років була головою комісії дитячої літератури у Спілці письменників України, членом редколегії дитячих журналів, редакційної ради «ДЕТИЗДАТА», виступала на письменницьких з’їздах і нарадах з питань дитячої літератури як критик і літературознавець.  

Померла Наталя Забіла 6 лютого 1985 року в Києві.

Близько двісті книжок для дітей, переважно для дошкільного та молодшого шкільного віку, видала Наталя Забіла за час своєї літературної діяльності. Великою популярністю у юних читачів користуються збірки: «Під ясним сонцем» (1949), «Веселим малюкам» (1959), «У широкий світ» (1960), «Оповідання, казки, повісті» (1962), «Стояла собі хатка» (1974), «Рідний Київ» (1977, 1982), а також «Вибрані твори» в чотирьох томах (1984).