По гриби 🍄 Наталя Забіла - віршована розповідь про грибочки 🍄

Пізнавальний віршик для дітей про гриби. Вірші про гриби цікаво читати влітку та восени, коли їх можна збирати в лісі. Вірші про гриби допоможуть дітям вивчити основні види грибів. Вірші про гриби для дітей можна читати у школі та дитячому садку. Вірші про їстівні та неїстівні гриби навчать дітей відрізняти їх один від одного. Вірші про гриби короткі та красиві, розкажуть у віршованій формі про білі гриби, про лисички, сироїжки, маслюки та мухомор. Деякі вірші про гриби дуже смішні і можна весело провести час, читаючи їх усією родиною. Вірші про гриби для дітей познайомлять дитину з особливостями представників живої природи – грибами. Короткі рими, простий склад і красиві ілюстрації допоможуть малюкові легко засвоїти елементарні знання про ці організми. Малюки дізнаються, які бувають гриби, які можна їсти, а з якими не можна навіть стикатися.

Читати текст вірша "По гриби" повністю онлайн:


1
Така хороша осінь!
Такий веселий ліс!
Зелені віти сосон
мереживом сплелись.
Осики та берізки
неначе золоті.
Тремтять росинки-бризки
на кожному листі.
– Малята! Добрий ранок!
Ми зараз в ліс підем,
сьогодні на сніданок
грибочків наберем.

2
Під жовтою осикою,
блискучі та слизькі,
родиною великою
розсілись маслюки.
А там, де починається
зелений ялинник,
сидить собі й пишається
хороший боровик.
І поруч з печеричками
розсілися рядком,
мов братики з сестричками,
піддубки під дубком.
А ось пеньок з опеньками!
А он іще грибок!
Малята повні жменьки їх
кладуть у козубок.

3
– А ти чого, Маївочко,
така весела йдеш?
Повнісіньку кошівочку,
напевно, нам несеш?
– Та ні! Один у кошику –
зате який же гриб!
Такого ви хорошого
ніколи не знайшли б.
Така велика шапочка,
а ніжка – як пеньок!
Червоний, в білі крапочки, –
невиданий грибок!
На галяві під кущиком
він у травиці ріс,
з голівкою блискучою,
найкращий на весь ліс!
Тут збіглися ми з бору всі:
– Ой дівчинко мала!
Ти ж погань-мухоморище
під кущиком знайшла!
Зламай його на кришечки,
покинь його мерщій,
а ці ось сироїжечки
збирай у кошик свій!

Тестові завдання по змісту вірша "По гриби":

1. Найкраща грибна пора настає ...

  • навесні
  • влітку
  • восени

2. Під жовтою осикою, блискучі та слизькі, родиною великою розсілись _____________


3. А там, де починається зелений ялинник, сидить собі й пишається хороший ....

  • підберезовик
  • мacюк
  • боровик

4. І поруч з печеричками розсілися рядком, мов братики з сестричками, ______ під дубком.

  • лисички
  • піддубки
  • підосичники

5. Така велика шапочка, а ніжка – як пеньок! Червоний, в білі крапочки, - невиданий грибок! Це _____.

  • підосичник
  • мухомор
  • боровик

6. Чому Маївочка веселою була?

  • мухомор знайшла
  • боровик знайшла
  • лисичок знайшла

7. Чи здогадувалася дівчинка про небезпеку від знайденого гриба?

  • Так
  • Ні

Біографічні відомості автора вірша "По гриби":

Народилася Наталя Забіла 20 лютого (5 березня) 1903 року в Петербурзі у дворянській родині, яка мала давні культурні традиції. Після Жовтневої революції 1917 року сім’я переїхала в Україну і оселилася в Люботині, неподалік від Харкова. У 1925 році Наталя Забіла закінчила історичний відділ Харківського інституту народної освіти.

Після закінчення інституту працювала співробітником редакції журналу «Нова книга», в Українській книжковій палаті. Перші публікації Забіли з’являються 1924 року (вірш «Війна війні»). Незабаром молода поетеса увійшла в союз селянських письменників «Плуг». Виходить перший збірник лірики – «ДАЛЕКИЙ КРАЙ» (1926), а згодом і оповідання «За волю» і «Повість про Червоного звіра».

 У 1928 році виходить віршована розповідь для малюків «Про маленьку мавпу», після чого Наталя Забіла починає писати для дітей. Особливу популярність здобула «ЯСОЧЧИНА КНИЖКА» (1934), яка потім неодноразово перевидавалася. У роки Великої Вітчизняної війни Наталя Забіла жила і працювала в Казахстані. Повернувшись в Україну, очолювала Харківську письменницьку організацію, до 1947 року редагувала журнал «Барвінок».

За драматичну поему «ТРОЯНОВІ ДІТИ» (1971) та фантастичну п’єсу «ПЕРШИЙ КРОК» (1968) в 1972 році Наталя Забіла першою в Україні була відзначена премією ім. Лесі Українки. Наталя Забіла була упорядником «ЧИТАНОК» для другого (1933) і першого (1939) класів, які згодом неодноразово перевидавалися. Як громадський діяч, Наталя Забіла протягом багатьох років була головою комісії дитячої літератури у Спілці письменників України, членом редколегії дитячих журналів, редакційної ради «ДЕТИЗДАТА», виступала на письменницьких з’їздах і нарадах з питань дитячої літератури як критик і літературознавець.  

Померла Наталя Забіла 6 лютого 1985 року в Києві.

Близько двісті книжок для дітей, переважно для дошкільного та молодшого шкільного віку, видала Наталя Забіла за час своєї літературної діяльності. Великою популярністю у юних читачів користуються збірки: «Під ясним сонцем» (1949), «Веселим малюкам» (1959), «У широкий світ» (1960), «Оповідання, казки, повісті» (1962), «Стояла собі хатка» (1974), «Рідний Київ» (1977, 1982), а також «Вибрані твори» в чотирьох томах (1984).