Сповнений любов'ю до навколишнього світу вірш про сонячного зайчика, який разом з малятами зустрічає кожен весняний ранок і радіє теплому промінчику сонця.

Текст вірша:

Сонячний зайчик до ліжка підкрався,
Весело мружився та посміхався,
Теплими лапками гладив по щічках –
Доброго дня! До побачення нічка!

Так кожен ранок ми зустрічаєм
З сонячним зайчиком, що поспішає
В душу промінець світла занести,
І пробудити в ній сонячну весну.

Зі сходом сонця засліплює очі,
Освітлює путь до пізньої ночі.
Працює не задарма – за усмішки.
Ти посміхнись – і зігрієшся трішки.

Постійно знаходимось під пильним оком
Добрим, привітним і ледь косооким.
Як тільки сонце за обрій заходить,
Зайчик нічний на роботу виходить.

Місячний зайчик, як сутеніє,
Прискочить і мрії солодкі навіє.
Місячним сяйвом покладе спати,
Окутає сном, як почнеш позіхати.

Без вихідних працюють зайчата,
Так і нема ж їм куди поспішати.
Мені і тобі несуть тепло й спокій,
Аби жоден із нас не був одиноким.

Присвячується дитячому письменннику Всеволоду Нестайку
27.02.2009

Посилання на текст і автора вірша:
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540530