Тетяна Стус (Щербаченко) "Смугастик" (Уривок з Хрестоматії дитячого читання для 1-2 класів)

Грайливе оповідання "Смугастик" дитячої української поетеси Тетяни Стус розповідає про маленького та м'якенького Смугастика. Через те, що він тільки нещодавно народився, він ще не знав, ким він є, і йому було вкрай важко про це довідатись. Коли він прокидався, мама називала його сонечком, а коли малий забруднювався, мама називала його свинкою. То ким же насправді був Смугастик?

Легке та водночас цікаве оповідання "Смугастик" змусить замислитись маленьких дослідників над тим, ким являється маленький Смугастик.

Читати оповідання "Смугастик" повністю онлайн:

Якось бавився в ніжній зеленій траві хтось маленький, м’якенький і смугастий. Малюк народився зовсім нещодавно і ще не тямив, хто він такий.
Та й з’ясувати це було доволі важко. Вранці лагідна матуся казала: «Сонечко моє, час прокидатися!» Якщо маля надто забруднювалося, мама журила: «Ну й свинка ж ти моя…» А якщо він був чистенький та охайний, називала його квіточкою.
Коли Смугастик сердито супився, якщо мама зарано кликала його з прогулянки додому, вона усміхалася: «Не дивись на мене вовчиком!» Коли, засинаючи, синочок муркотів до мами, то ставав «маминим кошенятком».
Ну як тут не заплутатися?
Смугастикові дуже подобалося бавитися з тими, хто схожий на нього. Вони теж мали ніжки, лапки, вусики, хвостики, носики, вушка, животики... Кожен із них розмовляв по-своєму. І хоч це не заважало їм розуміти одне одного, але пояснити малюкові, хто він такий, ніхто не міг.
Із часом Смугастик став помічати, що всі малюки чимось відрізняються. В одних, наприклад, нема кри́лець, в інших — довгих тоненьких вусиків, у когось бракує хвостика, плавничків чи дзьобика.
І в нього, у Смугастика, теж не було кри́лець. Значить, він все-таки не джміль і не оса.
Не було копитець. Так що він точно не зебра.
Не було аж восьми лапок, як у смугастого павучка…
А ти вже знаєш, хто він — Смугастик?

Питання до дітей за змістом оповідання "Смугастик":

  1. Хто такий Смугастик?
  2. Як мама називала свого синочка, коли він прокидався?
  3. Що робив Смугастик, коли засинав?
  4. З ким любив бавитися Смугастик?
  5. Як Смугастик зрозумів, що він котик?
  6. Як мама називала Смугастика, коли він забруднювався?

Біографічної відомості авторки оповідання "Смугастик":

Народилася Тетяна Стус на Луганщині в учительській династії, загальний педагогічний стаж якої перевищує 400 років. Закінчила Луганський державний педагогічний університет ім. Т.Г. Шевченка за спеціальністю «учитель української мови, літератури, зарубіжної літератури та народознавства». Сертифікований дитячий психолог. Авторка програм-інтенсивів із літературної освіти для дітей та підлітків. Член робочих груп МОН України з розвантаження та осучаснення програм «Літературне читання» та «Українська література». У професійному минулому – педагогіка, журналістика, керівництво редакціями й текстами. Серед записів у «трудовій» – книго-літературна періодика «Книжник-review», «Друг читача», «Київська Русь», «Соняшник», «Розкажіть онуку»…

Авторка дівчачого бестселера «Панночка» (2007, 2008, 2010, 2012), оповідань «Пуп Землі, або Як Даринка світ рятувала» (2007), «Як не заблукати в Павутині» (2013), «Біла, Синя та інші» (2014), «Їжак Вільгельм» (2016), «Де Ойра?» (2017), «Письмонавтика» (2017), «День народження» (2017), «Таємна змова» (2018), «Моя Ба» (2018) та інших книжок (до 2016 року – під прізвищем «Щербаченко»). Співавторка збірок оповідань для підлітків «Чат для дівчат» (Видавництво Старого Лева, 2016) та «Окуляри і кролик-гном» («Братське», 2018).

«Їжак Вільгельм» був відзначений найвищою книжковою щорічною нагородою – премією Президента України «Українська книжка року» (2016). Наступного року «Де Ойра?» була визнана найкращою книжкою для дітей у конкурсі «Еспресо. Вибір читачів». 2018 року книжка-картинка «Моя Ба» вийшла у фінал конкурсу «Еспресо. Вибір читачів».

Від 2017 року співпрацює з видавництвом «Ранок». Тетяна Стус керівниця проєктів: дбайливої серії для самостійного читання «Читальня» та серії книжок для «розвитку емоційного інтелекту дитини» «Слухай серцем».

Власну мету в літературі для дітей вбачає в тому, щоб «сказати дітям те, про що не встигаємо з ними поговорити». Член журі конкурсів дитячої літератури, упорядниця та укладачка «Хрестоматії сучасної української дитячої літератури для читання в 1,2 та 3,4 класу» (2017).