Лисичка та Вовк

Казка Лисиця і Вовк - потішна історія про хитру, спритну лисицю і довірливого вовка. Казка, у якій вовка слід пожаліти, викликає інтерес у дітей. Обов'язково прочитайте казку чи послухайте онлайн на сайті АудіоМама та обговоріть її з дитиною.

Казка "Лисиця і Вовк" відноситься до усної народної творчості (про тварин).

Казка Лисиця і Вовк читати:

Жили собі дід та баба.

Дід каже бабі:

— Ти, баба, печи пироги, а я запряжу сани та поїду за рибою.

Наловив риби та везе додому цілий віз.

Ось їде він і бачить: лисичка згорнулася калачиком і лежить на дорозі. Дід зліз із воза, підійшов до лисички, а вона не зворушиться, лежить собі як мертва.

— Ото буде подарунок дружині, — сказав дід, узяв лисичку і поклав на віз, а сам пішов попереду.

А лисичка вибрала час і стала викидати потихеньку з воза все по рибці та по рибці, все по рибці та по рибці. Викинула всю рибку і сама пішла.

— Ну, стара,— каже дід,— який комір привіз я тобі на шубу!

— Де?

— Там, на возі, і риба, і комір.

Підійшла баба до воза: ні коміра, ні риби — і почала лаяти чоловіка.

- Ах ти! Такий-сякий! Ти ще надумав обманювати!

Тут дід збагнув, що лисичка була не мертва. Погорював, погорював, та робити нічого.

А лисичка зібрала всю розкидану рибу в купку, вмостилася на дорогу і їсть собі. Приходить до неї сірий вовк:

— Доброго дня, сестрице!

— Привіт, братику!

— Дай мені рибки!

— Налови сам та й їж.

— Я не вмію.

— Ну я ж наловила! Ти, братику, іди на річку, опусти хвіст в ополонку, сиди та примовляй: «Ловись, рибка, і мала і велика! Ловись, рибка, і мала і велика! Рибка до тебе сама на хвіст начепиться. Та дивись, сиди довше, а то не наловиш.

Вовк і пішов на річку, опустив хвіст у ополонку і примовляє:

— Ловись, рибка, і мала та велика! — Ловись, рибка, і мала та велика!

Слідом за ним і лисиця з'явилася: ходить біля вовка та примовляє:

— Ясні, ясні на небі зірки! — Мерзни, мерзни, вовчий хвіст!

— Що ти, лисичка-сестричка, кажеш?

— То я допомагаю тобі.

А сама шахрайка щохвилини твердить:

— Мерзни, мерзни, вовчий хвіст!

Довго-довго сидів вовк біля ополонки, цілу ніч не сходив з місця, хвіст його й заморозило; намагався було піднятися; не тут то було! "Ого, скільки риби привалило - і не витягнеш!" - думає він. Дивиться, а баби йдуть за водою і кричать, побачивши сірого:

— Вовк, вовк! Бийте його! Бийте його!

Прибігли і почали бити вовка — хто коромислом, хто відром, хто чим, що під руку попало. Вовк стрибав, стрибав, відірвав собі хвіст і кинувся безоглядно бігти. «Добре ж,— думає,— я вже тобі відплачу, сестрице!»

Тим часом поки вовк віддувався своїми боками, лисичка-сестричка захотіла спробувати, чи не вдасться ще щось стягнути. Забралася в одну хату, де баби пекли млинці, та потрапила головою в діжку з тістом, вимазалась і біжить. А вовк їй назустріч:

— Так ти вчиш? Мене всього побили!

— Ех, вовчику-братику! — каже лисичка-сестричка. — У тебе хоч кров виступила, а в мене мозок, мене більше твого побили: ледве волочусь.

— І то правда,— каже вовк,— де тобі, сестрице, йти, сідай на мене, я тебе довезу.

Лисичка сіла йому на спину, він її й повіз. Ось лисичка-сестричка сидить, та потихеньку й каже: Битий небитого везе, Битий небитого везе!

— Що ти, сестрице, кажеш? — Я, братику, говорю: «Битий битого везе».

— Так, сестрице, твоя правда!

Короткий зміст казки Лисичка та Вовк

Побачила хитра Лисичка старого, який з добрим уловом з річки повертався. Здогадалася шахрайка, як рибкою поласувати. Прикинулася лисиця мертвою. А дід зрадів, думає: привезу бабі рибки та ще комір на шубу. Поклав знахідку у сани та задоволений їде додому. Лисичка потихеньку рибку на дорогу викинула, з саней вистрибнула, зібрала улов у купку, сидить, рибкою ласує.

Цікавий і голодний Вовк у лисички-хитрунки став питати звідки рибка. Лисичка навчила Вовка, як треба в ополонці хвостом рибу ловити. Повірив кумці Вовк, до ополонки пішов, зробив так, як кума радила. Хвіст примерз - з місця Вовк не зрушить. Баби сіроманця побачили, коромислом били, доки Вовк не втік, залишивши хвіст у ополонці.

А лисичка на селі поживитися надумала та головою в тісто потрапила. Біжить, а тісто по голові тече. Побачила вона відлупленого Вовка і давай голосити і скаржитися: побили її так, що мізки потекли. Добрий Вовк пошкодував шахрайку, посадив на спину і повіз у ліс, навіть не підозрюючи, що підступна Лисиця його двічі обдурила.

Аналіз казки Лисиця та Вовк

У казці немає позитивних персонажів. Дід уособлює простоту та необережність, Вовк – дурість та обмеженість. Винахідливість і кмітливість Лисиці вражає, але не робить її позитивним персонажем. Образ Лисиці – застереження простодушним і довірливим людям. Сенс казки Вовк та Лисиця полягає в тому, що потрібно навчитися відрізняти правду від брехні. Слід бути перебірливим у друзях, не можна довіряти «солодким» промовам людей, особливо чужих.

Мораль казки Лисичка та Вовк

Перш ніж довіряти іншим людям, потрібно проаналізувати ситуацію, зважити почуте та побачене. Мораль казки Лисиця та Вовк повчальна. Сучасне суспільство сповнене «лисичок», які не проти поживитися чужим коштом і «полюють» на довірливих і наївних людей всюди.

Прислів'я, приказки та висловлювання казки

• Довіряй, але перевіряй.
• Про популярність казки свідчать висловлювання, що стали крилатими, — «Битий небитого везе» і «Мерзни, мерзни, вовчий хвіст!».