Зворушливий віршик про сніговика, який так щиро прагнув мати справжнього друга, щоб не відчувати себе самотнім і мати змогу з кимось погратися у сніжки.
Вірш "Сніговик" Володимир Кухалашвілі читати:
Як сумно в нашому дворі
Сніговику малому.
Та він не скотиться з гори,
Не побіжить додому.
Від снігу вся земля блищить –
Сніговику не зимно.
Ледь-ледь в повітрі мерехтить
Сніжинка – цятка синя.
Та не одна! Їх цілий рій
Спустився з неба долі,
їх стільки, скільки в тебе мрій, –
Танцюють в дружнім колі.
А сніговик один стоїть
Йому страшний не холод:
– У мене друга, уявіть,
Ще не було ніколи.
І ні з ким гратись у сніжки... –
Його проймає туга,
А навкруги – пусті стежки,
Нема, немає друга.
Нема – так буде, не журись!
Ось вуглики, морквина,
А замість шапки хтось приніс
Старе відро з-під тину.
І грають весело в сніжки
Надворі два сніговики!
Біографія Володимира Кухалашвілі - автора вірша "Сніговик":
Володимир Костянтинович Кухалашвілі (3 січня 1949 року, м.Тернопіль — 12 травня 2006 року, м. Київ) — український поет, перекладач, літературознавець. Кандидат філологічних наук (1981). Член НСПУ (1989).
У 1971 році закінчив Київський університет.
У 1975—1990 рр. — працював в Інституті літератури АН УРСР (м. Київ) перекладачем.
Із 1965 року почав друкуватися. Писав українською та російською мовами. Головні мотиви творчості — чистота людської душі та розуміння трагічності того, що відбувається у світі; талант як уміння відтворити об'єктивну реальність.
Наукові дослідження присвятив американській, африканській літературам та літературам народів СРСР.
Автор:
- праць «Назим Хікмет» (1976), «Ф. С. Фицджеральд и американский литературный процесс 20-х — 30-х гг. ХХ века» (1983);
- збірки поезій для дітей «Лісовий ліхтарик» (1978), «Як побачити вітер?» (1980);
- віршів і перекладів «Короче вдоха» (Київ, 1998), «Век уходящий» (Москва, 2000);
- перекладів «Африканські прислів'я та приказки» (Київ, 1983) та роману «Солнце рождается в океане» В. Джологуа (Москва, 1988).
info@audiomama.com.ua 
Вгору