Злий вовк зібрався викрасти козенят з їхнього затишного будиночка. Він підслуховує як мама-коза спілкується з ними, а потім намагається проникнути в будинок за її відсутності. Чи вдасться сірому лиходієві здійснити свої плани? До яких хитрощів він звернеться?
Казка Вовк і семеро козенят — одна з тих, яку не тільки варто прочитати з малюком, але й обов'язково донести до дитини її повчальний зміст. Адже, казка навчає дітей безпечно себе поводити з незнайомцями, берегти своє життя та здоров’я, розвивати людяність, доброзичливість, ставлення до вчинків та поведінки інших людей; формувати дбайливе ставлення до свого здоров'я та життя. Тому неодмінно подивіться (прочитайте) казку онлайн і обговоріть її з дитиною.

Читати казку онлайн (адаптована версія для молодшого дошкільного віку):

Жила собі в одному лісі мама кізочка і було в неї семеро козенят. Якось уранці вона зібралася на базар і перед виходом наказала малечі:

– Нікому не відчиняйте двері, козенята, бо це вкрай небезпечно.

А на ту пору за кущами вже чатував вовк і підслухав розмову мами із козенятами. Не встигла кізочка зникнути з-перед очей, вовк уже тут як тут стояв перед дверима:

– Відчиніть, мої маленькі! – попросив він.

– Ні! – відповіли козенята. – Ти – не мама кізочка. У неї був такий тоненький голосок, а у тебе – такий грубий!

Вовк дуже розгнівався і вирішив зробити свій голос ніжнішим. Він проковтнув для цього великий горщик меду.

Пізніше він знову опинився біля будинку козенят.

– Відчиніть, козенятка! – сказав він якомога ніжнішим голосом.

– Ні! Ти не наша мама. У тебе чорні лапи! – відповіли ті.

Розсердившись, вовк побіг до пекарні й обсипав собі лапи білим борошном. І він знову повернувся до оселі кізочки.

– Ніжний голос, білі лапки! Це ж наша мама! – вирішили козенята і відчинили двері.

Вовк увірвався до кімнати. Козенята миттю поховалися хто куди: хто у шафу, під стіл, а хто за крісло.

Та вовк був дуже хитрий. Він половив їх одне за одним, і з'їв шестеро козенят, покинув оселю.

Коли вовк пішов, зі своєї схованки вилізло перелякане сьоме козеня. Вовкові не вдалося його знайти.

Незабаром повернулася й мама кізочка. Врятоване козеня розповіло їй про все, що трапилося.

Кізочка і козеня мерщій побігли до річки, де спав ситий вовк. Смілива кізочка розпорола живіт вовка і врятувала своїх дітей, а натомість наповнила живіт вовка камінням. Прокинувшись вовк захотів пити. Він підійшов до річки, але його живіт був таким важким від каміння всередині, що він впав у воду й потонув.

Відтоді мама кізочка і семеро козенят живуть у своєму будиночку в лісі. А діти козенята завжди слухають свою маму.

Читати онлайн казку "Вовк і семеро козенят" по мотивах братів Грімм:

Жила була стара коза. Було в неї семеро козенят, і вона їх дуже любила. От якось зібрала коза своїх діток та й каже:

— Любі дітки, я йду в ліс, а ви ж глядіть, у хату нікого не пускайте. Та стережіться вовка, він любить овечкою прикидатися, але ви його відразу впізнаєте — цей сіроманець, коли говорить, то завиває, та й лапи в нього чорні.

А козенята відповідають:

– Ідіть, матінко, і не турбуйтеся, ми будемо обережні.

Замекала коза і рушила в дорогу.

От згодом хтось постукав у двері та й гукає:

— Відчиняйте, любі дітки, ваша мати прийшла, вам гостинців принесла!

Але козенята по голосу почули, що це вовк, і закричали:

— Не відчинимо, ти не наша матінка; у неї голос тонкий і ласкавий, а твій голос грубий: ти — вовк!

Побіг тоді вовк до маляра і попросив у нього грудку крейди, з’їв її, і став у нього голос тонкий. Повернувся назад, постукав у двері та й каже:

— Відімкніть, любі дітки, ваша мати прийшла, вам гостинців принесла.

Поклав вовк свою чорну лапу на віконечко, побачили її козенятка і закричали:

— Не відімкнемо, у нашої матінки білі лапи, а в тебе чорні, ти — вовк.

Побіг тоді вовк до пекаря і каже:

— Я забив собі ногу, помаж мені її тістом.

Коли пекар помазав йому лапу тістом, вовк подався до мірошника та й каже:

— Присип мені лапу білою мукою.

Мірошник подумав: «Вовк, видно, хоче когось обдурити», — і завагався. А вовк і каже:

— Коли ти цього не зробиш, я тебе з’їм.

Злякався мірошник і побілив йому лапу. Он які бувають люди на світі! Прибіг вовк утретє до дверей, постукав та й каже:

— Відчиняйте, любі діти, ваша мати прийшла, вам гостинців принесла! Козенята й кажуть:

— А ти покажи свою лапу.

Поклав вовк білу лапу на віконечко, повірили йому козенята і відчинили двері. Аж це вовк.

Злякалися козенята і кинулися ховатись. Стрибнуло одне козенятко під стіл, друге — на ліжко, третє — на піч, четверте — під припічок, п’яте — в шафу, шосте — під умивальник, а сьоме — у дзиґарі*. Але всіх їх знайшов вовк, роззявив пащеку і проковтнув одне за одним. Лише найменшого козенятка, що заховалося у дзиґарях, він не знайшов.

Наївшись досхочу, простягся вовк на моріжку і під деревом і заснув.

Вернулася стара коза з лісу додому, би лишенько!.. Двері навстіж одчинені. Стіл і лавки перекинуті, умивальник розбитий в друзки, на долівці ковдри і подушки валяються. Шукала, гукала своїх діток, але марно. Нарешті, підійшла до дзиґарів, а звідти тоненький голосок:

— Люба матінко, я в дзиґарях сховався!

Дістала вона сина звідти, і він розповів про все. Ох, як побивалася бідна мати за своїми дітками!

От вийшла вона з дому плачучи, а найменше козенятко слідом. Бачать — а на моріжку під деревом лежить вовк і хропе так, що аж гілки тремтять. А черево у вовка роздулося, і в ньому щось ворушиться і борсається.

«Невже мої бідні діточки ще живі?» — подумала коза. І звеліла вона козеняткові бігти швидше додому і принести ножиці, голку й нитки. От розпорола вона вовкові черево, і вискочили звідти одне за одним усі шестеро козенят, живі-живісінькі.

Вовк був жадібний і ковтав їх цілими. Ото вже радість була! Козенята почали стрибати і перекидатися на моріжку А стара коза й каже:

— Ідіть швидше та зносьте каміння, ми наб’ємо тим камінням черево вовкові, поки він спить.

Принесли козенята каміння і набили ним вовкові черево. А стара коза зашила його, та так швидко, що вовк нічого й не почув. Виспався нарешті вовк, став на ноги і відчув таку спрагу, що вирішив піти до криниці напитися.

Сперся лапами на цямрину, схилився до води, а камені потягли його вниз, то він і потонув. Побачили це семеро козенят, прибігли до матері і нумо кричати:

— Вовк потонув! Вовк потонув!

І почали на радощах танцювати разом зі своєю матінкою навколо криниці.

(ДЗИҐАР, -я, ч., заст. 1. Годинникар. 2. Стінний годинник)

Детальний розбір сюжету казки, висновки:

Твір за жанровою спрямованістю є казкою про тварин, в якій, як у всіх народних переказах, добро перемагає зло.

В якості головних персонажів у казці виступають сім козенят, представлених в образі слухняних дітей, коза, яка є турботливою матір'ю, що відрізняється хоробрістю і рішучістю, а також вовк, зображений в образі підступного, жорстокого, жадібного і безжального звіра.

Мама коза описується в казці уважною до своїх дітей і турботливою, люблячою твариною, яка вирішила застерегти їх від проникнення в будинок сторонніх, пояснюючи козенятам, що чужим двері відкривати не слід.

Сюжетна лінія казки розгортається в момент появи у дверях будинку вовка, який дуже хоче проникнути в житло і поласувати молодими козенятами.

Всупереч тому, що козенята в усьому слухаються маму, хитрому вовку вдається обдурити малюків і увірватися в будинок. Для цього вовк, звернувшись до коваля, змінює інтонацію голосу, а довірливі козенята приймають його за маму-козу, оскільки чують знайому їм з дитинства мамину пісеньку про те, що вона прийшла до своїх улюблених дітей і принесла їм молочка. В результаті козенята опиняються з'їденими вовком. Врятуватися вдається лише одному козеняті, який ховається в пічному отворі(в годиннику).

Повернувшись додому, коза виявляє відсутність дітей, і вирішує покарати злого вовка, розпоровши його черево, і натомість — напхати туди каміння. Козенята цілі й неушкоджені, а вовк-шахрай покараний шубовснув у річку і потонув.

Відмінною особливістю твору є глибокий сенс казки, що полягає в присутності в житті шахраїв і брехунів, які прагнуть заволодіти чужим шляхом хитрості й обману.

Тим самим казка знайомить маленьких читачів з азами спілкування з чужими і сторонніми людьми, з якими необхідно поводити себе обережно і уважно, бути пильними і прислухатися до порад старших людей, оскільки наслідки наївності і довірливості можуть бути вельми негативними.

Аналіз казки "Вовк і семеро козенят":

Автори казки ставили за мету попередити читачів, що життя сповнене небезпек і непередбачених поворотів, зустрічається в ній багато підлих людей, які підстерігають свою жертву подібно підступному персонажу казки. Сенс казки в тому, що передбачливість допомагає уникнути неприємностей.

Чому вчить казка Вовк і семеро козенят? Казка вчить бути обережним в будь-якій життєвій ситуації. І ще один урок підносить казка: зло карається!

Мораль казки "Вовк і семеро козенят":

Головна думка казки: пильність допоможе не піддаватися на хитрощі пройдисвітів і аферистів. Після прочитання і обговорення казки з дитиною опрацювати кілька схожих ситуацій з сучасного життя (не відкривати двері чужим людям, не повідомляти ніякої інформації про сім'ю телефоном або в соцмережах, не йти на контакт з незнайомими людьми). Казка “Вовк і семеро козенят” наводить на думку про те, що в оточенні вовків, інакше кажучи шахраїв і хитрунів, бажано знати про них більш детальну інформацію, ніж тембр голосу і колір лап. Коли людина не лінується здобувати знання і досвід, не обмежуючись лише поверхневим вивченням життєво важливих питань – він менше ризикує потрапити в біду і опинитися в вовчому череві.

Запитання за змістом казки:

– Що коза наказувала своїм діткам?

– Чи були козенята слухняними?

– Чому козенята відчинили двері?

– Як би ви себе поводили в даній ситуації?

– Якою має бути ваша поведінка в повсякденному житті?

Приказки та прислів'я на тему казки:

– Не за те вовка б’ють, що він сірий, а за те, що вівцю з’їв.
Біда вівцям, де вовк пастушить!
Віділлються вовкові овечі сльози!
– Вовк прийшов у овечій шкурі.
– Вовка ноги годують.
– Вовка як не годуй, а він усе в ліс дивиться.
– Вовків боятися – в ліс не ходить.
– Дивиться, як вовк на козу.
– Дружній череді вовк не страшний.

Рекомендуємо також інші казки братів Грімм на порталі АудіоМама:

Білосніжка та семеро гномів
Хоробрий кравчик
Бременські музики
Гензель і Ґретель
Король Жабеня